Всі населені пункти волості належали Емільчинському землевласнику, статському раднику та кавалеру ордена Св. Анни 4-го ступеня Аполлону Івановичу Уварову (1793—1871).
Станом на 1885 рік до складу волості входило 18 поселень, 11 сільських громад. Населення — 11253 осіб. (5623 чоловічої статі та 5630 жіночої), 935 дворових господарств[1].
Земельна площа сільських громад, приватної та інших форм власності в цілому складала 34660 десятин, у тому числі орної — 15411.
Основні поселення
Емільчине, колишнє власницьке село за 450 верст від повітового міста, при річці Уборті, дворів 134, мешканців 980; церква православна, школа, молитовний дім, торговельні лавки, недільний ринок, 2 вітряні млини, бочкова майстерня, винокурний завод. За 4 версти — шкіряний завод. За 11 верст — колонія німецька Уварівка (Гноїн) з молитовним будинком. За 16 верст — колонія німецька Нейдорф (Косяк) з молитовним будинком. За 22,25,27,30 верст — смоляні заводи.
Велика Глумча, колишнє власницьке село, дворів 30, мешканців 280, церква православна, млин.
М'яколовичі, колишнє власницьке село, дворів 60, мешканців 450, церква православна, постоялий будинок, вітряний млин.
Піблуби, колишнє власницьке село при річці Уборті, дворів 123, мешканців 990; церква православна, постоялий будинок.
Середи, колишнє власницьке село при річці Бересток, дворів 134, мешканців 1077.
Сімаківка, колишнє власницьке село, дворів 60, мешканців 520; церква православна, постоялий будинок.
