Евдіаліт

Евдіаліт
Загальні відомості
Статус IMA	затверджений (А)[d][1]
IMA-номер	IMA2003 s.p.
Абревіатура	Eud[2]
Хімічна формула	Na₁₅Ca₆(Fe²⁺,Mn²⁺)₃Zr₃[Si₂₅O₇₃](O,OH,H₂O)₃(OH,Cl)₂
Nickel-Strunz 10	9.CO.10[3]
Ідентифікація
Сингонія	тригональна сингонія[4]
Просторова група	кристалографічна група 160d, space group R3d і кристалографічна група 166d
Колір риси	білий
Інші характеристики
Названо на честь	ев-d (давньогрецька мова)[5], діа-d (давньогрецька мова)[5], камінь (давньогрецька мова)
Типова місцевість	Kangerluarsuk fjord, Ilímaussaqd[6]
Евдіаліт у Вікісховищі

Евдіалі́т (рос. эвдиалит, англ. eudialyte, нім. Eudialyt) — мінерал класу силікатів, підкласу кільцевих силікатів.

Назва мінералу походить від грецького слова Εὖ διάλυτος, eu dialytos, що означає «добре розкладається».

Евдіаліт вперше був описаний у 1819 році німецьким хіміком Фрідріхом Штромайером, який назвав мінерал за його особливою ​​властивістю легко плавитися та розчинятися в кислоті. Типовим місцем розташування є комплекс лужних порід Іллімаусак у Кітаа (Гренландія).

Силікат натрію, кальцію, заліза, цирконію кільцевої будови.

Хімічна формула: Na₄(Ca, Fe)₂Zr[Si₃O₉]₂.

За іншою версією (К. Фрея): Na₄(Ca, Се, Fe²⁺)₂ZrSi₆O₁₇(OH, Cl)₂. Часто містить домішку Y і лантаноїдів (до 7,5 %).

Handbook of Mineralogy: Na₄(Ca; Ce)₂(Fe²⁺;Mn²⁺)ZrSi₈O₂₂(OH; Cl)₂

Міжнародна мінералогічна асоціація (IMA/CNMNC — List of Mineral names, Eudyalite): Na₁₅Ca₆Fe₃Zr₃Si(Si₂₅O₇₃)(O, OH, H₂O)₃(Cl, OH)₂

Склад у %: Na₂О — 15,9; CaO — 10,57; FeO — 5,54; ZrO₂ — 14,49; Н₂О — 1,91; Cl — 1,04; SiO₂ — 48,63.

Колір червоний або рожевий.

Напівпрозорий, блиск скляний.

Сингонія тригональна.

Густина 2,74–3,07.

Твердість 5,5–6.

Кристалічна структура субкаркасна і субшарувата.

Форми виділення — зернисті агрегати, рідше — товстотаблитчасті, короткостовпчасті або бочкоподібні кристали.

Спайності немає. Крихкий. Типоморфний для агпаїтових нефелінових сієнітів і їх пегматитів. Руда цирконію.

Рідкісний мінерал лужних пегматитів. Породотвірний мінерал комплексу евдіалітових луявритів.

Зустрічається: в нефелінових сієнітах, лужних гранітах і пов'язаних з ними пегматитах; може бути основною складовою порід, як магматичного, так і пізнього пневматолітичного походження.

Асоціація: мікроклін, нефелін, егірин, лампрофіліт, лорензеніт, мурманіт, арфведсоніт, содаліт, енігматит, ринкіт, левеніт, титаніт, титаномагнетит.

Родовища евдіаліту є на Кольському півострові, в Туві, Ґренландії (Іллімаусак), на о. Мадагаскар, в Австралії (шт. Квінсленд), США (шт. Арканзас, горі Паджаріто, шт. Нью-Мексико), в Канаді (пров. Квебек), Канарські острови.

Евдіаліт в Україні зустрічається у Приазов'ї. Мазурівське родовище. Жовтневий лужний масив ^[7]

Використовується в чорній металургії (для модифікації сталей), у кераміці і інш.

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Евдіаліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Евдіаліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 409—412.
• Eudialyte \ Handbook of Mineralogy https://rruff.info/doclib/hom/eudialyte.pdf

• Mineral Galleries