Содаліт

Содаліт
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Sdl[2]
Хімічна формула	Na₄Si₃Al₃O₁₂Cl
Клас мінералу	силікати
Підклас	тектосилікати
Nickel-Strunz 10	9.FB.10[3]
Dana 8	76.2.3.1
Генезис	магматичний
Ідентифікація
Колір	від волошкового до фіолетово-синього, часто із білими жилками кальциту
Форма кристалів	ромбододекаедри, зернисті агрегати
Сингонія	кубічна сингонія[4]
Просторова група	кристалографічна група 218d
Спайність	досконала
Злам	нерівний, ступінчастий
Твердість	6
Блиск	скловидний, в зламі — жирний
Прозорість	непрозорий
Колір риси	білий
Густина	2,13–2,29
Інші характеристики
Названо на честь	кристалічна сода[5]
Типова місцевість	Інтрузивний комплекс Ілімауссакd[3]
Содаліт у Вікісховищі

Содаліт — мінерал, алюмосилікат натрію каркасної будови з додатковим аніоном Cl^–. Назва — за складом (Th. Thomson, 1811)^[6].

Синоніми: ґлауколіт, одаліт.

Хімічна формула: Na₈[Cl₂|AlSiO₄]₆.

Містить (%): Na₂O — 25,6; Al₂O₃ — 31,6; SiO₂ — 37,2; Cl — 7,3.

Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Утворює зернисті аґреґати, облямівки навколо кристалів нефеліну, рідше — самостійні зерна. Густина 2,27-2,33. Тв. 5,0-6,5. Колір рожевий, жовтий, синій, сірий, зеленуватий, безбарвний. Блиск скляний. Блиск по площині спайності скловидний, в зламі — жирний. Кристали рідкісні, зазвичай у вигляді зернистих або масивних агрегатів. Злом нерівний. Крихкий, люмінесціює в УФ-світлі. Як породотвірний мінерал поширений в нефелінових і содалітових сієнітах і фонолітах. Рідкісний магматичний мінерал лужних ефузивних порід, рідше інтрузивних (сієнітів). Легко змінюється в натроліт, рідше — в серицит, гідраргіліт, діаспор, канкриніт.

Використовується як ювелірний камінь для виготовлення прикрас, а також для декоративно-художніх виробів. Для ювелірних цілей придатні лише щільні агрегати^[7].

Розрізняють різновиди содаліту:

• гакманіт (содаліт, який містить до 0,5 % сірки; зустрічається в лужних вивержених породах),
• гідросодаліт, содаліт гідроксилистий (содаліт, в якому частина Cl заміщена ОН-групами; знайдений у Ловозерських нефелінових сієнітах на Кольському п-ові),
• содаліт бериліїстий (різновид содаліту, що містить 5,4 % ВеО з Ловозерського масиву на Кольському п-ові і родов. Тугтуп у Ґренландії),
• содаліт молібденистий, молібдосодаліт (різновид содаліту, що містить до 2,8-3,0 % МоО₃).

Розповсюдження: оз. Лаахер, Ейфель (ФРН), Везувій (Італія), Трансильванія (Румунія), Серра-ді-Моншикі (Португалія), Кангердлуарсук (Ґренландія), Серро-Сапо (Болівія), шт. Мен, Массачусетс (США), Квебек (Канада), Ільменський заповідник — Урал, Респ. Саха (РФ). На території України синій содаліт виявлено у лужних породах Жовтневого лужного масиву (Східне Приазов'я). Виробне каміння.

Родовища приурочені до магматичних лужних порід. Найбільш значні з них знаходяться в Бразилії (Баїя), інші — в Канаді (Онтаріо), Індії, ПАР, США^[6].

• Список мінералів
• Жовтневий лужний масив

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Содаліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Содаліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.