Гнилий Тікич

Гнилий Тікич
витоки Гнилого Тікичу (ставок біля села Сніжки)
48°46′51″ пн. ш. 30°53′00″ сх. д. / 48.780871° пн. ш. 30.883394° сх. д. / 48.780871; 30.883394
Витік	біля с. Сніжки
• координати	49°21′50″ пн. ш. 30°07′13″ сх. д. / 49.363965° пн. ш. 30.120219° сх. д. / 49.363965; 30.120219
Гирло	Тікич
• координати	48°46′51″ пн. ш. 30°52′59″ сх. д. / 48.780953° пн. ш. 30.883037° сх. д. / 48.780953; 30.883037
Країни:	Україна Київська область Черкаська область
Регіон	Одеська область Київська область
Довжина	156 км
Площа басейну:	3125
Притоки:	Цицилія, Вовнянка, Шпингаліха, Боярка, Писарівка, Жаб'янка, Шполка, Каєтанівка (ліві); Красилівка, Свинотопка, Гончариха, Неморож, Попівка, Росоховатка (праві)
Медіафайли у Вікісховищі

Гнили́й Ті́кич — річка в Україні, в межах Ставищенського, Таращанського районів Київської області та Лисянського, Звенигородського, Катеринопільського і Тальнівського районів Черкаської області.

Довжина річки 157 км, площа басейну 3150 км². Долина у верхів'ї заболочена, трапляються прируслові озера. Ширина долини до 5 км, глибина до 60 м. Річище звивисте, завширшки до 30 м. У середній течії береги подекуди високі, кам'янисті. Пересічна глибина річки 1—1,8 м. Похил річки 0,7 м/км.

Бере початок з джерел поблизу села Юрківка (Ставищенський район, Київська область). Тече в межах Придніпровської височини спершу на схід, далі повертає на південний схід і південь, у пригирловій частині — на південний захід. Зливається з Гірським Тікичем (на південний захід від села Піщана), даючи початок річці Тікич, що впадає в Синюху. Синюха є лівою притокою Південного Бугу, басейну Чорного моря.

Цицилія, Вовнянка, Шпингаліха, Боярка, Писарівка, Жаб'янка, Шполка, Каєтанівка (ліві); Красилівка, Свинотопка, Гончариха, Неморож, Попівка, Росоховатка (праві).

На Гнилому Тікичі протягом менш ніж 20 км перебувають у занедбаному стані три гідроелектростанції — біля сіл Семенівська, Кам'янобрідська і Лисянська^[1].

Санітарний стан річки задовільний (за винятком деяких відтинків)^[2][3]. Наприклад, 20 червня 2007 року в Звенигородці через аварію на каналізаційній насосній станції стався викид нечистот у річку Гнилий Тікич^[4].

• На території Лисянської селищної ради розташований гідрологічний заказник Гнилий Тікич, а на території Ставищенського району — гідрологічний заказник «Витоки Гнилого Тікичу».
• Річка описана у творі Василя Шкляра «Чорний ворон», де відбувається бійка.
• 1 грудня 2010 року на річці відкрито нову ГЕС — Кам'янобрідську.

• Гнилий Тікич у Лисянці [Архівовано 26 вересня 2009 у Wayback Machine.]

• Tykicz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 694. (пол.)
• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 63. — (№ 942).
• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 141