Геркінорин (англ.Herkinorin) — опіоїдний анальгетик, який є аналогом природної психоактивної речовини сальвінорину А. Він був виявлений у 2005 році під час дослідження взаємозв'язку структура-активність неоклероданових дитерпенів, родини хімічних сполук, однією з яких є сальвінорин А.[1]
На відміну від сальвінорину А, який є селективним агоністом κ-опіоїдних рецепторів без значної спорідненості з μ-опіоїдними рецепторами, геркінорин є переважно агоністом μ-опіоїдних рецепторів. Порівняно з сальвінорином А, геркінорин має в 47 разів нижчу спорідненість до κ-опіоїдних рецепторів (Ki = 90 нМ проти Ki = 1,9 нМ) і принаймні в 25 разів вищу спорідненість до μ-опіоїдних рецепторів (Ki = 12 нМ проти Ki >1000 нМ), для яких він є повним агоністом (IC 50 = 0,5 мкМ, E max = 130 % у порівнянні з DAMGO).[2][3] Геркінорин є напівсинтетичною сполукою, похідним сальвінорину В, який найчастіше добувають з сальвінорину А шляхом деацетилювання, оскільки, хоча і сальвінорин А, і сальвінорин В містяться в рослині Salvia divinorum, сальвінорин А містяться в ньому в більшій кількості.[4]
Дослідження на приматах показало, що він діє периферично як агоніст μ- і κ-опіоїдних рецепторів із швидким початком дії. Дослідження не виявило жодних доказів центральної активності геркінорину в приматів, і поставило під сумнів, чи ефект геркінорину пов'язаний повністю з периферичною дією.[5] На відміну від більшості агоністів μ-опіоїдних рецепторів, геркінорин не сприяє залученню β-аррестину-2 до внутрішньоклітинного домену μ-опіоїдного рецептора або індукуванню інтерналізації рецептора.[6] Це означає, що геркінорин може не спричинювати толерантності та залежності так само, як інші опіоїди, хоча спостерігався певний розвиток толерантності через інші механізми[7], а деякі інші аналоги, пов'язані з геркінорином, можуть залучати β-аррестини.[8]
Примітки
↑Harding WW, Tidgewell K, Byrd N, Cobb H, Dersch CM, Butelman ER, Rothman RB, Prisinzano TE (липень 2005). Neoclerodane diterpenes as a novel scaffold for mu opioid receptor ligands. Journal of Medicinal Chemistry. 48 (15): 4765—71. doi:10.1021/jm048963m. PMID16033256. (англ.)
↑Tidgewell K, Harding WW, Lozama A, Cobb H, Shah K, Kannan P, Dersch CM, Parrish D, Deschamps JR, Rothman RB, Prisinzano TE (червень 2006). Synthesis of salvinorin A analogues as opioid receptor probes. Journal of Natural Products. 69 (6): 914—8. doi:10.1021/np060094b. PMID16792410. (англ.)
↑Tidgewell K, Harding WW, Schmidt M, Holden KG, Murry DJ, Prisinzano TE (жовтень 2004). A facile method for the preparation of deuterium labeled salvinorin A: synthesis of [2,2,2-2H3]-salvinorin A. Bioorganic & Medicinal Chemistry Letters. 14 (20): 5099—102. doi:10.1016/j.bmcl.2004.07.081. PMID15380207. (англ.)