Габапентин — синтетичний лікарський препарат, який за хімічною структурою є структурним аналогом гамма-аміномасляної кислоти, яка є гальмівним медіатором у ЦНС[5][2], та відноситься до протисудомних препаратів. Незважаючи на те, що габапентин є хімічним аналогом ГАМК, механізм його дії відрізняється від механізму дії інших препаратів, які взаємодіють із ГАМК-рецепторами. Дослідженнями встановлено, що габапентин не взаємодіє із А- і В-ГАМК-рецепторами, а також із бензодіазепіновими, глютаматними, гліциновими та N-метил-d-аспартатними рецепторами.[6][5] Точний механізм дії габапентину натепер не встановлено[2][3], хоча при дослідженнях на щурах у деяких структурах головного мозку (зокрема, гіпокампі та неокортексі) виявлено новий вид пептидних рецепторів, які взаємодіють із габапентином, та, ймовірно, пов'язані із його протисудомною та анальгетичною активністю.[6][5] Габапентин також зв'язується із потенціал-чутливими кальцієвими каналами, зокрема із α2δ-1-субодиницею кальцієвих каналів, що може забезпечувати його знеболювальну дію.[9][2][3] Габапентин застосовується як допоміжний препарат при лікуванні парціальних епілептичних нападів[10][2][3], а також як препарат першої лінії при невропатичному болю (включно із постгерпетичним болем та діабетичній невропатії).[11][2][3] У частині клінічних досліджень вказано також ефективність габапентину при дискогенній попереково-крижовій радикулопатії[4], а також при фіброміалгії[12] та болі, асоційованій із злоякісними пухлинами, і нейропатичному болю центрального генезу (постінсультний біль, біль на фоні розсіяного склерозу та біль на фоні пошкодження спинного мозку).[2] Габапентин неефективний при ВІЛ-асоційованій сенсорній невропатії[13], при синдромі Зудека[en][14], а також при тинітусі.[15] Також згідно із дослідженнями FDA, проведеними у 2009 та 2010 роках, застосування габапентину пов'язане із підвищеним ризиком розвитку депресії та скоєння суїцидів[16][17], який пов'язаний із неконтрольованим безрецептурним застосуванням препарату.[18] При клінічних дослідженнях встановлено, що габапентин стимулює ріст аденокарциноми підшлункової залози у лабораторних щурів, механізм виникнення цього явища залишився невідомим, проте ці пухлини не метастазували, і не впливали на тривалість життя лабораторних тварин.[19]
Фармакокінетика
Габапентин швидко всмоктується при пероральному застосуванні, біодоступність препарату варіює у залежності від прийнятої дози, та становить 60 % при дозі 300 мг, а при дозі 1600 мг лише близько 30 %. Максимальна концентрація габапентину досягається протягом 2—4 годин після прийому препарату. Препарат погано (лише на 5 %) зв'язується з білками плазми крові. Габапентин проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр, та виділяється у грудне молоко. Препарат практично не метаболізується в організмі, виводиться нирками у незміненому вигляді. Період напіввиведення препарату становить 5—7 годин, цей час може збільшуватися у хворих із порушенням функції нирок та осіб похилого віку.[6][5]
Показання до застосування
Габапентин застосовується для лікування парціальних судом як у дорослих, так і дітей; як із вторинною генералізацією, так і без неї; а також при лікуванні нейропатичного болю в осіб старших 18 років.[6][5]
Побічна дія
При застосуванні габапентину, як і при застосуванні інших протисудомних засобів, побічні ефекти виникають часто. Серед побічних ефектів препарату найчастішими є запаморочення (21 % випадків застосування), сонливість (16 %), периферичні набряки (8 %), порушення ходи (9 %).[2] При неконтрольованому застосуванні препарату зростає ризик самогубств.[18] Частими при застосуванні габапентину є також явища сексуальної дисфункції, серед яких найчастішими є зниження лібідо, відсутність оргазму та еректильна дисфункція.[20][21] Іншими побічними ефектами габапентину є[6][5]:
Інші побічні ефекти — порушення метаболізму глюкози, збільшення маси тіла, посилення ймовірності падінь та травматизації.
Протипокази
Габапентин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату. З обережністю препарат застосовується при вагітності та годуванні грудьми. Габапентин застосовується при парціальних судомах у дітей від 3 років та при невропатичному болю у осіб старших 18 років.[6][5]
Форми випуску
Габапентин випускається у вигляді желатинових капсул по 0,1; 0,3; 0,4 г; та таблеток по 0,6 і 0,8 г.[22]
Скандали
У 2004 році корпорація «Pfizer» була визнана винною у скоєнні двох злочинів, та за рішенням суду виплатила 430 мільйонів доларів для врегулювання звинувачень у шахрайстві, зокрема, у рекламуванні застосування габапентину при станах та захворюваннях, при яких не було отримано схвалення FDA. За оцінками преси, обіг нейронтину (назва найрозповсюдженішої торгової марки габапентину в США) у 2003 році склав 2,7 мільярди доларів. Було встановлено, що компанія «Warner-Lambert» (яка пізніше була куплена «Pfizer») виплачувала хабарі лікарям для того, щоб вони призначали габапентин по несхваленим показах, а також дозволяли торговельним представникам компанії знаходитись у кабінеті під час прийому та одночасно рекламувати габапентин пацієнтам. Представники компаній доплачували лікарям за рекламу застосування габапентину по несхвалених показах на конференціях та симпозіумах, а також оплачували їм поїздки на Флориду, Гавайські острови та Олімпіаду в Атланті. Окрім цього спотворювались результати клінічних досліджень габапентину, зокрема представлялись виключно позитивні результати досліджень та затримувались негативні результати досліджень, пацієнти неправомірно включались або виключались із дослідження, неодноразово публікувались сфальсифіковані результати досліджень, а в дослідженнях застосовувалися завищені дози препаратів.[23][24][25][26]
↑Gabapentin. The American Society of Health-System Pharmacists. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 23 жовтня 2015. (англ.)
↑Attal N, Cruccu G, Baron R та ін. (Вересень 2010). EFNS guidelines on the pharmacological treatment of neuropathic pain: 2010 revision. Eur. J. Neurol. 17 (9): 1113—e88. doi:10.1111/j.1468-1331.2010.02999.x. PMID20402746. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)(англ.)
↑Tran de, QH; Duong S; Bertini P; Finlayson RJ (Лютий 2010). Treatment of complex regional pain syndrome: a review of the evidence. Can J Anaesth. 57 (57(2)): 149—66. doi:10.1007/s12630-009-9237-0. PMID20054678. (англ.)
↑Aazh, H; El Refaie, A; Humphriss, R (Грудень 2011). Gabapentin for tinnitus: a systematic review. American Journal of Audiology. 20 (2): 151—8. doi:10.1044/1059-0889(2011/10-0041). PMID21940981. (англ.)
↑Patorno E, Bohn RL, Wahl PM та ін. (Квітень 2010). Anticonvulsant medications and the risk of suicide, attempted suicide, or violent death. JAMA. 303 (14): 1401—9. doi:10.1001/jama.2010.410. PMID20388896. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)(англ.)
↑ абNeurontin packaging insert(PDF). U.S. Food and Drug Administration. 1 травня 2009. Архів оригіналу(pdf) за 14 грудня 2010. Процитовано 16 липня 2010. (англ.)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 22 серпня 2014. Процитовано 13 листопада 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑П.Гетше. Смертельно опасные лекарства и организованная преступность: Как большая фарма коррумпировала здравоохранение. — Москва : Э, 2016. — С. 416. — ISBN 978-5-699-83580-5.(рос.)
