Бела Волентік

Бела Волентік
Особисті дані
Народження	5 грудня 1907(1907-12-05)
	Сольнок, Австро-Угорщина
Смерть	27 жовтня 1990(1990-10-27) (82 роки)
	Будапешт, Угорщина
Поховання	Фаркашреті
Громадянство	Угорщина
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1924–1929 «Немзеті» 102 (13) 1929–1932 «Уйпешт» 24 (1) 1932–1933 «Кройцлінген» ? (?) 1934–1935 «Ла-Шо-де-Фон» ? (?) 1935–1936 «Бочкаї» 9 (0) 1938–1939 «Санкт-Галлен» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1927 Угорщина 1 (0)
Тренерська діяльність**
1932–1933 «Кройцлінген» 1934–1935 «Ла-Шо-де-Фон» 1936–1938 «Арау» 1938–1942 «Санкт-Галлен» 1942–1946 «Янг Бойз» 1947–1950 «Лугано» 1950–1951 «Лозанна» 1952–1953 «Лугано» 1953–1955 Люксембург 1955 «Халадаш» 1956–1957 «Вереш» 1957–1958 «Печ» 1959–1962 Угорщина[1] 1962–1963 Болгарія 1964 МТК 1966–1967 «Динамо» Берлін
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Бе́ла Во́лентік (угор. Volentik Béla; 5 грудня 1907, Сольнок — 27 жовтня 1990, Будапешт) — угорський футболіст, що грав на позиції півзахисника, і тренер.

Виступав за столичну команду «Немзеті», будучи гравцем якої, в 1927 році викликався до складу національної збірної Угорщини на матч проти Югославії (3:0).

Посеред сезону 1929/30 перейшов до складу «Уйпешта». У 1930 і 1931 роках допоміг клубу завоювати перші в історії титули чемпіона країни. Гравцем основного складу не був, підміняючи когось із трійки півзахисників клубу Ференц Боршаньї, Янош Кевеш, Янош Віґ. У чемпіонських сезонах відіграв 9 і 8 матчів відповідно.

В 1930 році став переможцем міжнародного турніру — Кубку Націй. Ці змагання відбулися у Женеві під час проведення Чемпіонату світу в Уругваї. У ньому брали участь чемпіони або володарі кубків більшості провідних у футбольному плані континентальних країн Європи. «Уйпешт» почергово переграв іспанський «Реал Уніон» (3:1), голландський «Гоу Егед» (7:0), швейцарський «Серветт» (3:0) і чехословацьку «Славію» у фіналі (3:0). Всі три м'ячі у фіналі забив Янош Кевеш, котрий зіграв на незвичній позиції центрального нападника. Волентік же зайняв місце Кевеша в півзахисті.

У тому ж році Бела зіграв у чотирьох матчах розіграшу Кубка Мітропи^[2]. У чвертьфіналі «Уйпешт» зійшовся з міланською «Амброзіаною». Для виявлення переможця довелося проводити два перегравання, що, зрештою, принесли успіх італійській команді (2:4, 4:2, 1:1, 3:5).

Далі виступав у швейцарських клубах, де паралельно розпочав тренерську кар'єру. Винятком став сезон 1935/36, коли Волентік знову грав на батьківщині у команді «Бочкаї».

У швейцарських клубах працював майже 20 років. Здобув два титули чемпіона Швейцарії з клубами «Лугано» і «Лозанна», а також Кубок Швейцарії з командою «Янг Бойз».

У дев'яти матчах очолював збірну Люксембургу, зокрема у відборі на Чемпіонат світу 1954^[en][3]. Після цього повернувся на батьківщину. Тренував «Халадаш», «Вереш» і «Печ».

В кінці 1959 року прийняв олімпійську збірну Угорщини, яку повіз на Олімпійські ігри 1960 у Рим. Впевнено пройшовши групу, команда поступилася у півфіналі збірній Данії (0:2). Бронзові медалі Угорщина здобула завдяки перемозі над Італією (2:1). Головною зіркою тієї збірної був майбутній володар «Золотого м'яча» Флоріан Альберт. Загалом керував командою в одинадцяти матчах з листопада 1959 по вересень 1960 року^[4][5].

У 1963 році в дев'яти матчах очолював збірну Болгарії, зокрема у відборах на Чемпіонат Європи 1964 та Олімпійські ігри 1964^[it][3].

У 1964 році вдруге прийняв клуб МТК (в 50-х носив назву «Вереш»). Вивів команду з досить скромним за угорськими мірками складом до фіналу Кубку кубків, де МТК поступився лісабонському «Спортінгу» (3:3, 0:1).

Останнім клубом у тренерській кар'єрі Волентіка став «Динамо» (Берлін) зі Східної Німеччини.

Помер 27 жовтня 1990 року на 83-му році життя в місті Будапешт.

• Чемпіон Угорщини: 1929–30, 1930–31
• Срібний призер Чемпіонату Угорщини: 1931–32
• Володар Кубка Націй 1930

• Чемпіон Швейцарії: 1948–49, 1950–51
• Володар Кубка Швейцарії: 1944–45
• Бронзовий олімпійський призер: 1960
• Фіналіст Кубку володарів кубків: 1963–64

 Статистика матчів і голів за збірну —  Угорщина

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
10/04/1927	Будапешт	Угорщина	3 – 0	Югославія	товариський матч	-
Усього		Матчів	1		Голів	0

Примітки

1. ↑ Керував Олімпійською збірною, а також другою збірною Угорщини і юніорською збірною
2. ↑ Список міжнародних матчів футболіста. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 9 лютого 2016.
3. ↑ ^{а б} Статистика тренера збірних. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 3 лютого 2016.
4. ↑ Статистика матчів збірних Угорщини в 1959 році. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 9 лютого 2016.
5. ↑ Статистика матчів збірних Угорщини в 1960 році. Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 9 лютого 2016.

Посилання

• Профіль [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на magyarfutball.hu (угор.)
• Профіль [Архівовано 14 грудня 2018 у Wayback Machine.] на mla.hu (угор.)
• Профіль [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] на tempofradi.hu (угор.)
• Профіль на сайті FootballDatabase.eu (англ.) (фр.) (ісп.)
• Виступи за збірну [Архівовано 28 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Статистика виступів у вищому дивізіоні чемпіонату Угорщини (угор.)