Антраци́тівський райо́н — колишній район на півдні Луганської області . Районний центр — місто Антрацит . Населення становить 30 905 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1700 км² або 6,4% території області. Утворено 1938 року.
Антрацитівський район розташований на півдні Луганської області та межує на півночі з Перевальським і Лутугинським , на сході із Довжанським районами Луганської області; на південному заході — Шахтарським районом Донецької області та на півдні — з Куйбишевським районом Ростовської області .
Район займає вигідне географічне розташування. Дорога європейського призначення E50 М03 Харковом і близьким зарубіжжям — Ростовом і далі — Північним Кавказом .
Найбільша річка на території району — Міус , яка бере початок біля села Чорнухине Луганської області, на висоті 263 м над рівнем моря, і впадає в Міуський лиман .
Антрацитівський район входить до степової посушливої зони . Клімат району континентальний , з вираженими посушливо—суховійними явищами.
Територія району розташована в межах Донецького Кряжу , рельєф якого утворився в результаті взаємодії річних і сельових потоків. Суттєвою особливістю району є гривастий рельєф.
Ґрунтовий покрив представлений в основному чорноземами важкосуглинного механічного складу. Всі ґрунтові різновидності району характеризуються малою місткістю гумусу — від 2 до 2,5 %.
У межах району головною корисною копалиною є кам'яне вугілля . Серед інших, зустрічаються свинцево-цинкові руди , золото , вапняк флюсовий . Із природних будівельних матеріалів широко розповсюджені будівельне каміння (пісковики , вапняки , цегло — черепична сировина, суглинки і глинясті сланці ).
У районі селища Іванівка є джерела мінеральної води .
Територія району становить 1,7 тис. км², або 6,4% території області.
На території району зустрічаються рослини, занесені до Червоної книги України [ 2]
дельфіній Сергія (Delphinium sergii ), Щотове , урочища Лби і Кам'янка ;келерія Талієва (Koeleria talievii ), ендемік середньої течії Сіверського Дінця ;клеома донецька (Cleome ornithopodioides ), осипи сланців поблизу річки Кріпенької (Боково-Платове ), Новопавлівка на Міусі (тепер Хрустальний )[ 3] ковила волосиста (Stipa capillata ), вузьколиста (Stipa tirsa ), дніпровська (Stipa borysthenica ), Залеського (Stipa zalesskii ), Лессінга (Stipa lessingiana ), найкрасивіша (Stipa pulcherrima ), пухнастолиста (Stipa dasyphylla ) і українська (Stipa ucrainica ) — численні популяції в степу;пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia );півонія вузьколиста (Paeonia tenuifolia ), на степових цілинах;ранник гранітний (Scrophularia granitica ), Нагольно-Тарасівка , і донецький (Scrophularia donetzica ), Ровеньки , Нагольчик , Ковпакове ;рябчик малий (Fritillaria meleagroides );сон лучний (Pulsatilla pratensis );тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum ) і змієлистий (Tulipa ophiophylla ), байрачні ліси;фіалка біла (Viola alba ), європейський лісовий вид, байрачний ліс поблизу Міусинська ;шафран сітчастий (Crocus reticulatus ), звичайна рослина дібров.
До складу Антрацитівського району входять 6 об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 1 237,8 га :[ 4]
Вперше район було створено 1938 року під назвою Боково-Антрацитівський. З перейменуванням 1962 року Боково-Антрацита в Антрацит, змінив свою назву і район. Територія району становить 1,7 тис. км². На цій території в 42-х населених пунктах проживає 34,7 тис. чоловік.
Адміністративно-територіально район поділяється на 6 селищних рад та 8 сільських рад , які об'єднують 42 населені пункти і підпорядковані Антрацитівській районній раді . Адміністративний центр — місто Антрацит , яке є містом обласного значення та не входить до складу району[ 5]
У межах району розташовані міста обласного підпорядкування: Антрацит, Хрустальний , Ровеньки .
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[ 6]
Стать
Всього
До 15 років
15-24
25-44
45-64
65-85
Понад 85
Чоловіки
17 522
2985
2657
5094
4457
2264
65
Жінки
19 929
2888
2385
4917
5307
4082
350
Статево-вікова піраміда
Чоловіки
Вік
Жінки
65
85 +
350
107
80-84
385
342
75-79
890
834
70-74
1458
981
65-69
1349
1301
60-64
1966
598
55-59
812
1160
50-54
1129
1398
45-49
1400
1633
40-44
1553
1303
35-39
1264
1110
30-34
1057
1048
25-29
1043
1260
20-24
1116
1397
15-20
1269
1330
10-14
1279
931
5-9
945
724
0-4
664
За даними перепису 2001 року населення району становило 37 451 особу (міське населення — 19 993 особи, сільське — 17 458 осіб), з них 46,51% зазначили рідною українську мову , 53,1% — російську , а 0,39% — іншу[ 7]
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:
Мовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[ 9]
російська українська вірменська циганська білоруська
Антрацитівський район
53,1
46,5
0,1
0,1
0,1
Єсаулівська селищна рада 42,0
58,0
Іванівська селищна рада 82,4
17,2
0,0
Краснокутська селищна рада 11,6
88,3
0,0
Маломиколаївська селищна рада 56,8
41,8
0,1
1,0
0,1
Нижньонагольчицька селищна рада 14,2
85,8
0,1
Фащівська селищна рада 97,4
2,3
0,3
Бобриківська сільська рада 10,6
89,1
Дяківська сільська рада 7,3
92,5
0,1
Кошарська сільська рада 64,3
34,6
0,4
0,2
Краснолуцька сільська рада 75,5
21,9
1,0
0,1
Микитівська сільська рада 50,6
49,4
Рафайлівська сільська рада 22,9
77,0
Ребриківська сільська рада 12,7
87,3
Червонополянська сільська рада 83,2
16,7
0,1
↑ Розпорядження Президента України від 29 вересня 2014 року № 1043/2014-рп «Про звільнення О.Тимошенка з посади голови Антрацитівської районної державної адміністрації Луганської області» ↑ (рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.↑ Збирав у XIX столітті Д. І. Литвинов.
↑ Природно-заповідний фонд Луганської області // О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц. О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганська: ВАТ «ЛОД». — 168 с. (PDF) . Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2013. Процитовано 20 лютого 2019 .↑ Адміністративно-територіальний устрій Антрацитівського району [Архівовано 19 червня 2014 у Wayback Machine .] на сайті Верховної Ради України ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Луганська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.) . Державна служба статистики України . Архів оригіналу за 23 листопада 2020.[Архівовано 2020-11-23 у Wayback Machine .] ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 травня 2014 .[Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine .] ↑ Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Луганська область . Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 25 травня 2022 .[Архівовано 2016-09-18 у Wayback Machine .]
Селищні ради: Сільські ради:
.svg){kind=small}
