uk Ілля II (католикос-патріарх всієї Грузії)

	Ілля II; ილია II
	80-й Святійший і Блаженніший католико́с-патріа́рх всієї Грузії, архієпископ Мцхетський і Тбіліський, митрополит Піцундський та Сухумо-Абхазький
	80-й Святійший і Блаженніший католико́с-патріа́рх всієї Грузії, архієпископ Мцхетський і Тбіліський, митрополит Піцундський та Сухумо-Абхазький
з 23 грудня 1977
Церква:	Грузинська православна церква
Попередник:	Давид V
Альма-матер:	Московська духовна академія
Діяльність:	патріарх
Ім'я при народженні:	Іраклі Гудушаурі-Шіолашвілі; ირაკლი ღუდუშაური-შიოლაშვილი
Народження:	4 січня 1933 (92 роки); Владикавказ, Північно-Кавказький край, РСФРР, СРСР
Єп. хіротонія:	1963
Автограф:
Нагороди:
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня	Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня	Орден Давида Агмашенебелі
	Кавалер ордена Досконалості
	Ілля II у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ілля ІІ.

Католико́с-Патріа́рх Ілля́ II (груз. კათოლიკოს-პატრიარქი ილია II; в миру Іра́клі Гудушаурі́-Шіолашві́лі (груз. ირაკლი ღუდუშაური-შიოლაშვილი); нар. 4 січня 1933, Орджонікідзе, Північно-Осетинська АРСР, РРФСР) — єпископ Грузинської православної церкви. З 23 грудня 1977 року — предстоятель Грузинської православної церкви.

Біографія

Батьки — з Казбезького району: батько, Георгій Симонович Шіолашвілі, — із села Сно; мати, Наталя Йосипівна Кобаїдзе — із села Сиони. В 1927 році вони переїхали у Владикавказ. Хрещений у день свята Різдва Христова у грузинському храмі; наречений Іраклієм на честь грузинського царя Іраклія II.

Закінчив Московську духовну семінарію в 1957 й Московську духовну академію в 1960.

26 серпня 1963 рукоположений у єпископи Батумські й Шемокмедські. Ректор Мцхетської духовної семінарії (1963—1972). З 1967 єпископ Сухумський, митрополит з 1969.

9 листопада 1977 року, по смерті католикоса-патріарха Давида (Девдаріані) рішенням Св. Синоду був призначений блюстителем патріаршого престолу.

23 грудня 1977 роки був обраний Католикосом-Патріархом; інтронізація відбулася 25 грудня 1977 року.

В 1978–1983 роки був президентом Всесвітньої ради церков.

При ньому відбулося масштабне відродження православ'я в Грузії в 1980-і роки. Починаючи з 1989 неодноразово діяв як посередник між ворогуючими політичними сторонами. Брав участь у створенні Православної Енциклопедії, де поміщена його стаття про Грузинську церкву^[1].

25 липня 2011 року Ілля ІІ уперше в житті прибув до Києва. Це відбулося у рамках патріаршого візиту з приводу святкування 1023річчя Хрещення Русі і тезоіменинства глави УПЦ (МП) Митрополита Володимира. Зокрема, у цей день Ілля ІІ відслужив молебень на Соборній площі Києво-Печерської Лаври^[2].

Позиція Іллі II у грузинсько-російському конфлікті

Ще у травні 2008 року із загостренням російсько-грузинських відносин, Ілля II закликав Президентів Росії та Грузії утриматись від кровопролиття:

По обидва боки були допущені помилки, і їх треба виправляти. Сподіваюся, президенти й уряд Росії й Грузії зроблять все, щоб ніякого збройного зіткнення не відбулося^[3]

Також Ілля ІІ висловлюється за дружбу російського та грузинського народів:

Ми єдині вірою — росіяни й грузини. Нас посварити не можна ніколи. Ми будемо завжди разом. Ми потрібні вам, а ви потрібні нам. Нас поєднують багато сторіч, а найголовніше — нас поєднує віра^[4]

Ілля ІІ засудив вторгнення російських військ у Грузію:

Це наша спільна трагедія, але всі неодмінно повинні знати, і особливо населення Цхінвальського регіону (і також жителі Абхазії), що з ними грузини не воюють, і ніхто не бажає їх вигнати. Грузія захищає цілісність своїх кордонів. Це справедливе бажання, і воно знаходиться у згоді з міжнародними нормами^[5]

а у листі від 12 серпня Президенту Росії він писав:

Це те ж саме, якщо в Росії раптом виникнуть проблеми, наприклад, у Новгороді або Смоленську й вона захистить свої території. Тим більше що у вашої країни вже є подібний досвід у Чечні^[6]

Ілля ІІ підкреслює, що

"грузинський народ ніколи не упокориться із зазіханням на свої границі. Грузія ніколи не привласнювала чужих територій, але свої захищала до кінця»^[6]

.

У кінці 2019 року патріарх Ілля написав Кирилу листа: в якому просив не надсилати капеланів РПЦ в Абхазії, Цхінвалі, Киргизії. «Відповідно до церковного закону, неприпустимо направляти духовенство до нашої юрисдикції без нашого дозволу, як для служіння у військових формуваннях, так і серед населення. Цей вчинок погіршує ситуацію». Також Ілля висловив стурбованість «викраденням та ув'язненням відомого хірурга містера Вази Гапридасвіль».^[7]

РПЦ не визнає за патріархом Іллею ІІ титулу «митрополит Піцундський та Сухумо-Абхазький»^[8] і проводить богослужіння на канонічній території Грузинської Церкви в Абхазії.

Нагороди

1972 р. — Орден святої рівноапостольної Ніни^[9];
1977 р. — Орден святого великомученика Георгія Побідоносця^[9];
1977 р. — Орден святого Іоанна Рильського I-го ступеня^[9];
Орден Дружби народів^[9];
1997 р. — Орден Давида Агмашенебелі^[9];
2003 р. — Президентський орден Сяйво (Грузія)^[10];
2005 р. — Орден «Слава» (Азербайджан)^[9];
Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (11 жовтня 2007) — за багаторічне душпастирське служіння і милосердницьку діяльність, визначний особистий внесок у розвиток грузинсько-українських духовних зв'язків^[11]
2008 р. — Золотий орден хітона Господнього^[9];
2008 р. — Орден Культурної спадщини^[9];
2010 р. — Президентський орден Сяйво^[12];
2011 р. — Орден св. Володимира 1 ступеня;
2013 р. — Орден «Слави і Честі»^[ru] 1 ступеня^[13];
Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (27 липня 2013) — за визначну церковну діяльність, спрямовану на піднесення авторитету православ'я у світі, та з нагоди відзначення в Україні 1025-річчя хрещення Київської Русі^[14]
Орден «За заслуги» I ст. (9 січня 2013) — за визначний особистий внесок у розвиток українсько-грузинських культурно-духовних зв'язків, багаторічну подвижницьку діяльність^[15]

Звання

Почесний член МДА (1978)^[9];
Почесний доктор богослов'я Нью-Йоркської духовної академії (1991)^[9];
Дійсний член Міжнародної академії інформатизації при ООН^[9];
Почесний член Критської духовної академії (1997)^[9];
Почесний доктор богослов'я Свято-Тихоновської духовної семінарії Православної Церкви в Америці (1998)^[9];
Почесний доктор богословських наук Тбіліського державного університету (2003)^[9];
Почесний член АН Грузії (2005)^[9];
Почесний доктор богослов'я «Honoris causa» Київської духовної академії (2011)^[16];
Лауреат премії Міжнародного фонду єдності православних народів «За особливі заслуги в справі зміцнення братніх зв'язків між православними народами і Церквами»^[17].

Примітки

↑ Святейший Патриарх возглавил презентацию XIII алфавитного тома «Православной энциклопедии» [Архівовано 5 червня 2013 у Wayback Machine.], офіційний сайт МП 2 березня 2007 г.
↑ Як зустрічали Патріарха Ілію ІІ в Києві, [[Радіо «Ера»]] 26 липня 2011. Архів оригіналу за 8 серпня 2013. Процитовано 27 липня 2011.
↑ Католикос-Патриарх Грузии Илия II призвал лидеров России и Грузии к улучшению отношений между двумя странами. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 серпня 2008.
↑ Католикос-патриарх Грузии поблагодарил Эльдара Рязанова и Галину Вишневскую за «весточку мира»
↑ католикос-Патріарх всієї Грузії Ілія II: «Грузія захищає цілісність своїх кордонів». Архів оригіналу за 22 серпня 2008. Процитовано 23 серпня 2008.
↑ ^а ^б Церкви не хотят воевать Но по-разному оценивают историю конфликта вокруг Южной Осетии^{[недоступне посилання]}
↑ Η Τιφλίδα προειδοποιεί τη Μόσχα να μην προχωρήσει σε εισπήδηση. ΟΡΘΟΔΟΞΙΑ INFO (гр.). 17 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.^{[недоступне посилання]}
↑ მოსკოვის საპატრიარქომ უხეშად შეცვალა საქართველოს კათოლიკოს-პატრიარქის წერილი. მსოფლიო საეკლესიო სიახლენი (ka-GE) . 15 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с Илия II, Католикос-Патриарх всей Грузии [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], Православная Энциклопедия, (3 марта 2010г.) (рос.)
↑ State Awards Issued by Georgian Presidents in 2003-2015. IDFI (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 10 травня 2019.
↑ Указ Президента України від 11 жовтня 2007 року № 959/2007 «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»
↑ Президент Грузии наградил орденом Сияния выдающихся людей страны [Архівовано 25 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Состоялась встреча Предстоятелей Русской и Грузинской Православных Церквей [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Указ Президента України від 27 липня 2013 року № 398/2013 «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»
↑ Указ Президента України № 4/2013 від 9 січня 2013 року «Про нагородження орденом „За заслуги“». Архів оригіналу за 13 січня 2013. Процитовано 9 січня 2013.
↑ Предстоятелю Грузинской Православной Церкви была присвоена почетная степень доктора богословия «HONORIS CAUSA» [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
↑ Встреча с Католикосом-Патриархом всея Грузии Илиёй II [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ілля II (Католикос-патріарх всієї Грузії)
Католикос-патріарх Грузії [Архівовано 3 серпня 2004 у Wayback Machine.] на офіційному сайті ГПЦ

[1] Святейший Патриарх возглавил презентацию XIII алфавитного тома «Православной энциклопедии» [Архівовано 5 червня 2013 у Wayback Machine.], офіційний сайт МП 2 березня 2007 г.

[2] Як зустрічали Патріарха Ілію ІІ в Києві, [[Радіо «Ера»]] 26 липня 2011. Архів оригіналу за 8 серпня 2013. Процитовано 27 липня 2011.

[3] Католикос-Патриарх Грузии Илия II призвал лидеров России и Грузии к улучшению отношений между двумя странами. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 серпня 2008.

[4] Католикос-патриарх Грузии поблагодарил Эльдара Рязанова и Галину Вишневскую за «весточку мира»

[5] католикос-Патріарх всієї Грузії Ілія II: «Грузія захищає цілісність своїх кордонів». Архів оригіналу за 22 серпня 2008. Процитовано 23 серпня 2008.

[НГ-6] а ^б Церкви не хотят воевать Но по-разному оценивают историю конфликта вокруг Южной Осетии^{[недоступне посилання]}

[7] Η Τιφλίδα προειδοποιεί τη Μόσχα να μην προχωρήσει σε εισπήδηση. ΟΡΘΟΔΟΞΙΑ INFO (гр.). 17 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.^{[недоступне посилання]}

[:0-8] მოსკოვის საპატრიარქომ უხეშად შეცვალა საქართველოს კათოლიკოს-პატრიარქის წერილი. მსოფლიო საეკლესიო სიახლენი (ka-GE) . 15 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.

[sedmitza-9] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с Илия II, Католикос-Патриарх всей Грузии [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], Православная Энциклопедия, (3 марта 2010г.) (рос.)

[10] State Awards Issued by Georgian Presidents in 2003-2015. IDFI (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 10 травня 2019.

[11] Указ Президента України від 11 жовтня 2007 року № 959/2007 «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»

[12] Президент Грузии наградил орденом Сияния выдающихся людей страны [Архівовано 25 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)

[13] Состоялась встреча Предстоятелей Русской и Грузинской Православных Церквей [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

[14] Указ Президента України від 27 липня 2013 року № 398/2013 «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»

[15] Указ Президента України № 4/2013 від 9 січня 2013 року «Про нагородження орденом „За заслуги“». Архів оригіналу за 13 січня 2013. Процитовано 9 січня 2013.

[16] Предстоятелю Грузинской Православной Церкви была присвоена почетная степень доктора богословия «HONORIS CAUSA» [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

[17] Встреча с Католикосом-Патриархом всея Грузии Илиёй II [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]