Багатир
Багати́р — село Великоновосілківської селищної громади Волноваського району Донецької області в Україні. Загальні відомостіСело розташоване на лівому березі р. Вовча. Відстань до райцентру становить близько 20 км і проходить автошляхом Т 0518. НазваСлово багатир означає багата людина (те саме що й багатій) і є паронімом до слова богатир (сильна людина).[1][2] Через схожість слів багато хто герб села з богатирем хибно вважає промовистим. ІсторіяЗаснуванняЗаснований урумськими переселенцями, насильно виселеними росіянами із сіл Лака і Богатир, що в Криму, у 1780 році. За даними на 1859 рік, у казенному селі Маріупольського грецького округу Олександрівського повіту Катеринославської губернії мешкало 1617 осіб (860 чоловічої статі та 817 — жіночої), налічувалося 281 дворове господарство, існувала православна церква, відбувалися 2 ярмарки на рік[3]. Станом на 1886 рік, у грецькій колонії, центрі Богатирської волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії, мешкало 2211 осіб, налічувалося 395 дворових господарств, існували православна церква, школа й 4 лавки, відбувалося 4 ярмарки на рік[4]. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3258 осіб (1697 чоловічої статі та 1561 — жіночої), з яких 3253 — православної віри[5]. У 1908 році в селі мешкало 3680 осіб (1856 чоловічої статі та 1824 — жіночої), налічувалося 563 дворових господарства[6]. Визвольні змагання та німецько-радянська війнаУ 1918 р. тут встановили радянську окупацію. Але у 1919—1920 рр. село було ареною важких боїв із денікінцями. Село Багатир у роки Другої світової війни перебувало на тимчасово окупованих територіях. 511 мешканців села було мобілізовано до Червоної Армії, 243 із них — загинули. Визволителям села, що загинули під час боїв, споруджено пам'ятник на братській могилі. За часів СРСРУ 1929 р. тут організували колгосп ім. Жданова. Селяни займалися землеробством, тваринництвом м'ясо-молочного спрямування, виноградарством, садівництвом. У селі — школа, Будинок культури, 2 бібліотеки, лікарня на 40 ліжок (три лікарі та 58 осіб середнього медичного персоналу), вісім крамничок, аптека, кафе. Під час російсько-української війни30 серпня 2023 року вночі російські окупаційні війська обстріляли село, зокрема й застосовуючи комплекси С-300. Внаслідок ударів загинуло двоє цивільних, ще семеро — поранені[7][8]. 12 жовтня 2023 року російські окупаційні війська обстріляли село, використавши РСЗВ «Смерч». Внаслідок обстрілу загинула одна дитина, ще одна дитина і жінка отримали поранення[9] 7 листопада 2023 року російські окупаційні війська обстріляли село, використавши РСЗВ «Смерч». Внаслідок обстрілу загинуло троє цивільних. НаселенняЗа даними перепису 2001 року населення села становило 1695 осіб, із них 7,61 % зазначили рідною мову українську, 90,97 % — російську та 1,18 % — грецьку мову[10]. Примітки
|