|
Skyguard
Skyguard — система управління вогнем зенітної артилерії розробки та виробництва швейцарської компанії Contraves. Прийшла на заміну системи Super Fledermaus того ж виробника. Поєднує функції РЛС виявлення та наведення на ціль з пунктом керування зенітним артилерійським вогнем. Типовим варіантом використання було у складі батареї з парою 35-мм артилерійських зенітних установок Oerlikon GDF. Будова Система управління вогнем Skyguard встановлена на 4-колісний причіп, обладнана робочими місцями для двох операторів, має автономний генератор електричної енергії, пошуково-оглядову РЛС та стеження а також коаксійну телевізійну систему[1]. Призначена для захисту стаціонарних об'єктів від повітряних атак: літаків, вертольотів, крилатих ракет, безпілотних літальних апаратів, керованих бомб, тощо[1]. Система може керувати чотирма вогневими установками: двома спареними зенітними гарматами Oerlikon GDF-007 та двома пусковими установками зенітних керованих ракет[1]. Кілька раз проходила модернізацію. Версія Skyguard III отримала можливість, серед іншого, вести вогонь програмованими снарядами повітряного підриву AHEAD та мати у своєму складі зенітну артилерійську причіпну установку Oerlikon/Rheinmetall Mk2 з револьверною гарматою (аналогічна гарматі в системі MANTIS)[2]. Ефективна дальність радарів заявлена до 20 км, артилерійських установок — до 4 км, а зенітних керованих ракет — до 7 км і більше[1][2]. ВаріантиОкрім 35-мм зенітних артилерійських установок Oerlikon GDF під управлінням системи Skyguard можуть працювати і 40-мм зенітні артилерійські установки Bofors L/70[3]. Sparrow/Aspide Окрім зенітних артелирійських установок, під управлінням систем Skyguard можуть працювати пускові установки для зенітних керованих ракет Sparrow та Aspide[4][1]. Пускові установки створені на основі зенітних артилерійських установок Oerlikon GDF. Замість гармат по боках знаходиться по два транспортно-пускових контейнера з зенітними ракетами (всього чотири готових до застосування ракети на установці), а посередині, між ними — РЛС підсвічування цілі[4]. Оператори
ГреціяВ 1983 році Греція замовила систему з використанням ракет RIM-7M. Перший комплекс був отриманий в 1984 році та отримав місцеве позначення Velos[4]. ЄгипетПротягом 1984—1987 років Єгипет отримав 18 батарей комплексів Skyguard/Sparrow, та дав їм місцеве позначення Amoun[4]. Кожен комплекс складається з пункту управління Skyguard, двох зенітних артилерійських установок GDF-003, та двох пускових установок для зенітних керованих ракет Sparrow (по чотири ракети на пускову)[4]. Єгипетська модифікація Skyguard має ефективну дальність виявлення цілі РЛС до 20 км та оптико-електронною системою до 15 км[4]. Іран.jpg) Іран замовив та отримав певну кількість установок GDF-001 та систем управління вогнем Super Fledermaus а потім установки GDF-002 та системи управління Skyguard начебто іще навіть до Ісламської революції в 1979 році[5]. Однак, вже під час Ірано-іракської війни траплялись скандали через начебто постачання швейцарським виробником Oerlikon-Buehrle запасних частин для систем Skyguard в Іран. Також лунали звинувачення в тому, що в 1983 році були укладені контракти на придбання цілих систем[6], та отримання 20 систем в 1986 році[7]. ІспаніяНаприкінці 1970-х Іспанія отримала системи Skyguard з зенітними артилерійськими установками GDF-005. В 1985 році була замовлена інтеграція пунктів управління Skyguard з пусковими установками Selenia Spada (було придбано 13 пускових та 200 зенітних керованих ракет Aspide)[4]. Частково, роботи з модернізації та інтеграції відбувались в Іспанії[4]. Така система, де було інтегровано пункти управління Skyguard, зенітні артилерійськи установки GDF-005 та пускові установки Spada отримала позначення Toledo[4]. Саудівська АравіяВ лютому 2020 року було підтверджено, що Саудівська Аравія придбала та отримала певну кількість комплексів Skyguard III в стандартній комплектації (один пункт управління та дві підпорядковані йому зенітні артилерійськи установки). Комплекси розгорнуто, зокрема, для прикриття важливих портів та інших важливих об'єктів[8]. УкраїнаВ жовтні 2022 року група українських військових прибула до Іспанії для навчання на комплексі Skyguard Aspide[9]. В листопаді 2022 року Іспанія оголосила про рішення передати Україні один комплекс Україні[10]. Трохи згодом міністр оборони України Олексій Резніков повідомив про прибуття комплексу в Україну[11]. В січні 2023 року італійські ЗМІ повідомляли про плани Італійського уряду передати комплекс Skyguard Spada[12]. Див. такожПосилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Skyguard
Література
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||
