Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

RQ-5 Hunter

RQ-5 Hunter
зліт RQ-5A з реактивним прискорювачем
Типрозвідувальний БПЛА
РозробникIsrael Aerospace Industries, TRW Inc, Northrop Grumman
ВиробникTRW Inc (США)
Перший політберезень 1991
Початок експлуатації1995
Базова модельImpact UAV [1]
CMNS: RQ-5 Hunter у Вікісховищі

RQ-5 Hunter (укр. «Га́нтер»)[a] — тактичний розвідувальний БПЛА, розроблений ізраїльським концерном Israel Aerospace Industries (підрозділ Malat Division) разом з американською фірмою TRW Inc (з 2003 року останню замінила компанія «Northrop Grumman»), на базі ізраїльського безпілотного апарату «Impact UAV». Програма створення розпочата у 1989 році[2]. Спочатку проєкт був відомий під назвою JIMPACS (англ. Joint Improved Multi-mission Payload Aerial Surveillance, Combat Survivable). Перша партія апаратів (7 комплектів по 8 апаратів) була виготовлена у 1993 році під назвою BQM-155A[1]. Після зміни системи класифікації у 1997 році «Hunter», отримав позначення RQ-5[3].

У 2003 році підрядником за програмою «Hunter» стала компанія «Northrop Grumman», яка згодом розпочала розробляти ударний варіант безпілотника, що отримав назву MQ-5A з можливістю озброєння боєприпасом BAT (англ. Brilliant Anti-Tank), відомим у модернізованому варіанті як «Viper Strike».

Наступним членом сімейства «Hunter» став безпілотний літальний апарат MQ-5B — з крилом більшого розмаху, збільшеною практичною стелею і збільшеним запасом пального, що дозволило збільшити й дальність його польоту. Армія США закупила 18 апаратів MQ-5B, які чудово зарекомендували себе під час бойового застосування в Афганістані — особливо вдалим виявилося застосування апаратів, оснащених приймачами GPS і боєприпасами BAT «Viper Strike».

Конструктивні особливості

Апарат виконано у двобалковому компонуванні і оснащено двома поршневими двигунами з робочим об'ємом по 750 см³, розташованими опозитно у носовій і задній частині гондоли. Таке конструктивне вирішення дозволило досягнути кращих показників за потужністю і надійністю без зростання лобового опору планера.

У корпусі гондоли розташовуються засоби керування, навігаційна система, система розпізнавання та прийомо-передавач даних з антеною, розташованою зовні над корпусом. До гондоли також кріпиться триколісне шасі. Крило складається з простого центроплана без скосів і демонтованих під час транспортування крил з невеликою трапецієвидністю. Крила оснащені рухомими закрилками та елеронами з електричним приводом. До центральної частини крила двома балками кріпиться хвіст із горизонтальним стабілізатором. Здвоєне вертикальне хвостове оперення має нахил до середини.

БПЛА здіймається у повітря як звичайний літак або запускається із спеціальної платформи, з використанням ракетного прискорювачу.

Апарат додатково обладнується тепловізорною системою третього покоління, лазерним вказівником цілі, системою попередження про опромінення РЛС та іншим комунікаційним обладнанням.

Технічні характеристики

Кресленик загального виду базової модифікації RQ-5

Модифікація: RQ-5

  • Розмах крила - 8,90 м
  • Довжина - 6,95 м
  • Висота - 1,65 м
  • Маса:
    • без корисного навантаження - 540 кг
    • максимальна злітна - 726 кг
    • маса пального - 178 кг
  • Тип двигуна: два поршневих двигуни Moto-Guzzi
  • Тяга - 2 х 64 кгс
  • Максимальна швидкість - 204 км/год
  • Крейсерська швидкість - 148 км/год
  • Радіус дії - 267 км
  • Тривалість польоту:
    • від бази - 8 год;
    • максимальна - 11,5 год
  • Практична стеля - 4575 м

Модифікація: RQ-5A Hunter

  • Розмах крил - 8,8 м
  • Довжина - 6,8 м
  • Висота - 1,7 м
  • Маса:
    • максимальна злітна - 727 кг
    • корисне навантаження - 125 кг
    • маса пального - 136 кг
  • Тривалість польоту - 12 год
  • Радіус польоту під контролем станції керування - 125 км
  • Радіус польоту за попередньо закладеною програмою - 200 км
  • Крейсерська швидкість - 110 км/год
  • Практична стеля - 4500 м

Варіанти

IAI E-HUNTER — ізраїльська модифікація RQ-5 із збільшеною вантажопідйомністю, збільшеними часом і дальністю лету. Перший політ відбувся у липні 1995 року.

MQ-5B «Hunter» — озброєний варіант RQ-5 з авіабомбою GBU-44/B Viper Strike. В комплекс входить система автоматизованої посадки ATLND. Керування з землі забезпечується з наземної станції керування (англ. Ground Control Station) GCS-3000, обладнання і два оператори яеої перебувають у спеціально обладнаному автомобілі.

Країни-експлуатанти

RQ-5 перебуває на озброєнні армій США, Франції, Бельгії та Індії.

  • США США — У 1993 році було укладено контракт на постачання семи комплектів RQ-5A. Вони були взяті на озброєння армії США у 1996 році. БПЛА використовувались у 1999 ці під час Бомбардування Югославії силами НАТО — в період після березня 1999 року тут було втрачено 4 апарати цього типу[4], при цьому один з них був збитий вертольотом Ми-8 Союзної Республіки Югославії[5].
  • Індія Індія — у 1997 році Індія закупила в Ізраїлі 16 БПЛА двох типів («Hunter» та «Searcher»)[6]

Примітки

  1. ↑ Від англ. hunter — мисливець
    Абревіатура в чинній системі позначень авіації та ракет містить такі індекси:
    • R (reconaissance) — розвідувальний
    • Q — БПЛА
  1. ↑ а б RQ-5 Hunter UAV на сайті «Olive-Drab»
  2. ↑ Hunter RQ-5A / MQ-5B/C UAV, United States of America. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 14 березня 2015.
  3. ↑ «RQ» — позначення для розвідувальних БПЛА
  4. ↑ «The 24 NATO UAVs lost in Kosovo …During Operation Allied Force, the Yugoslavs captured a wide collection ofdowned UAVs including Predator, Pioneer, Hunter, German CL-289, French CL-289, and British Phoenix, as the air operation progressed.»
    JD R. Dixon. Lieutenant Commander, U.S. Navy. UAV Employment in Kosovo: Lessons for the Operational Commander. Naval War College (Newport), 8 February 2000 [Архівовано 8 квітня 2013 у Wayback Machine.] С.4, 9-10
  5. ↑ Military Mi-8 HIP helicopter to fly alongside a Hunter UAV and then have the Door Gunner blast the UAV with his 7.62mm machine gun. Архів оригіналу за 8 квітня 2013. Процитовано 14 березня 2015.
  6. ↑ Шабалов И. Военно-техническое сотрудничество Индии и Израиля // Зарубежное военное обозрение, № 5-6 (650–651), 2001, С.83

Джерела

  • Капустин А. Разведывательные беспилотные летательные аппараты стран НАТО // Зарубежное военное обозрение, № 10, 1995. С.23-28.
  • Jerzy Gruszczyński Bezpilotowce państw zachodnich Stany Zjednoczone // Nowa Technika Wojskowa. 10, S. 24-26/43-48, 2002. — ISSN 1230–1655

Посилання
Kembali kehalaman sebelumnya