Hawker Siddeley Trident
Hawker Siddeley HS 121 Trident («Трайдент», інше позначення D.H.121) — британський реактивний авіалайнер для ліній малої та середньої протяжності. Розроблено підприємством «Де Хевіленд», серійно вироблявся підприємством «Хокер-Сіддлі» в середині 1960-х — початку 1970-х. Випуск склав 117 літаків в п'яти модифікаціях. Літак був обладнаний вельми передовою для свого часу авіонікою і став першим авіалайнером, здатним виконати повністю автоматичну посадку (з 1965 року в оціночному режимі, а з 1966 — і на регулярних рейсах). Наступний лайнер («Локхід Трістар») був допущений до автоматичних посадок лише в середині 70-х років. Основними експлуатантами літака були авіакомпанії «British European Airways», «British Airways», «CAAC», «Cyprus Airways». Літак був виведений з експлуатації на лініях «Бритіш Ейрвейз» на початку — середині 1980-х. У Китаї літаки «Трайдент» авіакомпанії «Ейр Чайна» експлуатувалися до 1990-х років. РозробкаУ липні 1956 року, авіакомпанія «British European Airways» оголосила конкурс на розробку ближньо- і середньомагістрального реактивного пасажирського авіалайнера другого покоління. До літака пред'являлися такі вимоги: швидкість 975-990 км/год, пасажиромісткість 70 осіб при дальності порядку 1600 км і маса близько 46 т; літак повинен був мати можливість експлуатації з ВПП довжиною 1800 м і мати більше двох двигунів. Прототип D.H.121, запропонований компанією «de Havilland», був обраний «British European Airways», як переможець конкурсу в лютому 1958 року. Прототип мав три двигуна (кожний зі своєю автономною гідравлічною системою), що задовольняло вимогам конкурсу, пасажиромісткість 111-140 осіб, і дальність до 3330 км. Згодом, однак, по ряду причин (переважно маркетингового плану), замовник змінив свої вимоги в бік зменшення потрібних характеристик літака. Остаточний варіант літака отримав пасажиромісткість 75-90 осіб, дальність до 1500 км, масу 48 тонн. У такій конфігурації 24 серпня 1959, 24 перших екземпляри машини були замовлені компанією «British European Airways». Назва «Трайдент» (тризуб) було оприлюднено на авіасалоні в Фарнборо у вересня 1960 року і відображало трьохдвигунну конфігурацію літака та гідравлічну систему з потрійним резервуванням. Наприкінці 1950-х років укрупнення та злиття провідних британських авіабудівних компаній призвело, зокрема, до поглинання «de Havilland» компанією «Hawker Siddeley». В серійному випуску літака було присвоєно позначення «Hawker Siddeley HS 121 Trident». Конструкція літакаЛітак «Trident» був виконаний за схемою суцільнометалевого низькоплана із стріловидним (35 °) крилом, і трьома двигунами «Rolls-Royce Spey» в задній частині фюзеляжу (два з них з боків фюзеляжу, третій — в хвостовій частині з повітряним живленням від S-подібного воздуховода із заборником біля кіля). В одній з модифікацій встановлювався додатковий четвертий двигун (бустер) з окремим повітрозабірником. Літак був одним з найшвидших дозвукових авіалайнерів, регулярно виконуючи рейси з крейсерською швидкістю 965 км/год. Допустима швидкість зниження в штатних умовах була встановлена в 23 м/с; за необхідності аварійного зниження малася рідкісна для комерційних літаків можливість включати реверс тяги в повітрі (модель 1С) — та використовувати реверс (на повній його потужності) аж до торкання та повної зупинки літака на смузі, що значно скорочувало пробіг. Приладове обладнання літака було вельми досконалим для свого часу і включало в себе систему автоматичної («сліпої») посадки. Система володіла можливістю автоматичного керування літаком на всіх стадіях посадки (підхід до ЗПС, вирівнювання, торкання, відхід зі смуги на руліжну доріжку). Перша посадка в такому режимі була виконана 10 червня 1965, а перша така посадка в умовах нульової видимості на регулярному пасажирському рейсі — 4 листопада 1966. Можливість сліпої посадки була особливо важлива у Великій Британії, де в аеропортах часті тумани. З появою літаків «Trident» аеропорти, обладнані системою ILS, отримали можливість приймати ці літаки незалежно від видимості в аеропорту. Серед інших нововведень в приладовому обладнанні, на літаку (в кабіні пілотів) була встановлена рухома карта, на якій відображалася траса польоту та поточне положення літака (обчислюване з даних курсу польоту та показань доплеровської навігаційної системи). ЕксплуатаціяЦивільні експлуатанти
Військові експлуатантиОсновні виробничі серіїTrident 1C — перша серія для British European Airways, побудовано 24; Trident 1E — модель із збільшеною пасажиромісткістю, поліпшеними двигунами, були встановлені предкрилки. Побудовано 15; Trident 2E — аналогічна моделі 1Е, із встановленою системою автоматичної посадки Triplex, побудовано 50; Trident 3B — подовжений варіант 2Е, із збільшеною пасажиромісткістю до 180 пасажирів, з додатковим двигуном 1 RB.162, побудовано 26; Super Trident 3B — із збільшеною на 692 км дальністю, побудовано 2 Льотно-технічні характеристики (модифікація 2Е)
Див. також
Джерела
Посилання
|