Екстра 300 — спортивний літак, моноплан, має практично необмежені можливості в аеробатиці. Розроблений Вальтером Екстра, німецьким спортивним пілотом в 1987 році під брендом заснованої ним компанії Extra Flugzeugbau. Силова установка — інжекторний двигун Lycoming AEIO-540 потужністю 300 к. с. (224 кВт).
Основний літак підготовчого етапу Challenger світової серії з вищого пілотажу Red Bull Air Race.
Дизайн
Extra 300 успадкував дизайн від Extra 230, літака ранніх 1980-тих, що мав дерев'яне крило. Extra 300 має зварний фюзеляж, покриття алюмінієве і тканинне. Середньорозташоване крило має каркарс із вуглецевого волокна і таку ж обшивку.[2]
300S — одномісна версія із зменшеним розмахом крил на 50 см і оснащений більшими елеронами.[2][3] Угоський льотчик Петер Бешений пілотує Extra 300S. Петер виграв авіазмагання Ред Бул Ейррейс у 2003 році.
330SX
Extra 330SX — подальший розвиток 300S із ширшим рулем напрямку, більшим рулем висоти і потушнішим двигуном Lycoming AEIO-580 в 330 к. с. Деякі 300S-ті продавалися із «великим хвостом» 330SX. Пізніше 330SX був замінений на 330SC.
300SP
300SP — потужніша версія 300S. Вагу було зменшено, а хвіст було інстальовано від 330SX.[4] Випуск цієї моделі вже припинено, вона замінена моделлю 330SC.
300SHP
300SHP (HP=High performance) — несертифікована версія 300SP з двигуном Lycoming AEIO-580.
Extra 300L — двомісна версія із двигуном Lycoming AEIO-540 із нижньорозташованим крилом і укороченим фюзеляжем.[3] Модель Extra 300L («L» — двомісна версія) випустили у більшій кількості, ніж інші моделі. Крило розташоване внизу фюзеляжу, а його довжину було зменшено із 7.925 до 7.315 м. Покращені елерони 300L можуть обертатися із швидкістю до 400 градусів за секунду. Всі моделі з індексом L повністю сертифіковані за правилами FAA та Європейської Joint Aviation Authorities.
300LP
300LP («P» — «performance») — полегшена версія 300L, перероблена для кращих льотних характеристик, використовується для змагань і авіашоу.
330SC
Extra 330SC — одномісний літак з двигуном Lycoming AEIO-580, також літак швидше заходить у крен і швидше виходить, створений спеціально для змагань в категорії «Unlimited». Це єдина одномісна версія пілотажного літака, що в даний час випускає Extra.
330LX
Extra 330LX — двомісний літак з двигуном Lycoming AEIO-580.
330LT
Extra 330LT — двомісний літак з двигуном Lycoming AEIO-580, адаптований для туристів. Він має кабіну EFIS і знижену швидкість крену в порівнянні з 330LX.
330LE
Extra 330LE — одномісний літак із електродвигуном від Siemens, потужністю 260 kW і масою 50 кг. У четвер 23 березня 2017 року Extra 330LE встановив два нових рекордів швидкості (швидкість 340 км/год на відстані 3 км і буксирування планера LS8-neo на висоту 600 м за 76 с), цитата Siemens: «At the Dinslaken Schwarze Heide airfield in Germany, the electric aircraft reached a top speed of around 340 kilometers per hour (km/h) over a distance of three kilometers. On Friday, March 24, 2017, the Extra 330LE gave another premiere performance by becoming the world's first electric aircraft to tow a glider into the sky».[5][6]
Втрати
2 червня 2013 року під час авіашоу на підмосковному аеродромі Велике Гризлово при виконанні фігури вищого пілотажу «плоский штопор» літак Extra-330SC вдарився об землю (не вистачило висоти). Пілот, переможець змагання, Олександр Андреенков помер від отриманих травм в момент аварії.
Цікаві факти
На літаку Extra 330lx літав чемпіон світу з вищого пілотажу у складі команди WIAC2019 Тимур Фаткуллін, на ньому ж українець і став чемпіоном світу.[7]