Airbus A320 серії
Серія Airbus A320 (фр.: [ɛʁbys] ( прослухати), Ерб́юс, англ.: [ˈɛərbʌs] — Ейрб́ас) — сім'я вузькофюзеляжних пасажирських комерційних двомоторних літаків, що виготовлені компанією Airbus для коротко- та середньотривалих польотів. Складається з авіалайнерів A318, A319, A320, A321, а також моделей бізнес-класу ACJ (Airbus Corporate Jet). Літаки серії A320 інколи ще називають A320ceo (current engine option— варіант з поточним двигуном) щоб відрізняти їх від нової генерації A320neo (new engine option). Літаки збирають на заводах компанії в Тулузі (Франція) та Гамбурзі (Німеччина). З 2009 року китайський завод у Тяньцзінь також виробляє ці літаки для китайських авіакомпаній, а з 25 квітня 2016 року випустивши свій перший американський A321 було відкрито виробництво у Мобіл (штат Алабама, США)[5]. Сімейство літаків може перевозити до 236 пасажирів та має максимальну дальність польоту від 5 750 до 11 100 км, в залежності від моделі. У грудні 2010 року Airbus анонсував нове покоління літаків сімейства A320 — A320neo (new engine option — варіант з новим двигуном). A320neo пропонує нові, більш ефективні двигуни, поліпшення планеру літака з додаванням вінглетів, що були названі Sharklets (акулячий плавник) від Airbus. Нові літаки мають забезпечити економію витрат пального до 15 %. Перший авіалайнер A320neo був доставлений авіакомпанії Lufthansa 20 січня 2016 року і вже через 5 днів надійшов на службу[6]. РозробкаНа початку 1980-х європейським консорціумом «Airbus» (фр. «Airbus Industrie») був завершений цикл досліджень вузькофюзеляжних літаків під кодовими назвами SA1, SA2 і SA3 в рамках проекту JET. За їхніми результатами перевага була віддана першим двом варіантам — SA1 (на 130—140 місць) і SA2 (на 150—160 місць). Надалі пасажиромісткість обох проектів, що отримали позначення А-320-100 і А-320-200 відповідно, зрівняли до 150, а відрізнятися вони стали лише дальністю польоту і платним навантаженням. Пізніше з'явилися такі модифікації літака, як А-320-210, що відрізняється наявністю потужніших двигунів і двох додаткових паливних баків, і А-320-230, що також має відмінності у потужності двигунів. Всі три модифікації (А-320-110, А-320-210 і А-320-230) мають ряд ідентичних технічних характеристик (розмах крила — 34,09 м, довжина літака — 37,56 м, висота літака — 11,760 м, пасажирів в кабіні двох класів — 150 чоловік, максимальна кількість пасажирів — 179 чоловік, крейсерська швидкість — 900 км на годину), відрізняючись лише дальністю польоту, що складає для А-320-110 4900 км, для А-320-210 — 5180 км, для А-320-230 — 5370 км. Літак А-320 оснащений цифровим комплексом авіоніки EFIS виробництва компанії «Томсон — Сі-Ес-Еф» («Thomson-CSF», Франція), що включає шість кольорових багатофункціональних дисплеїв для виведення пілотажно-навігаційної інформації і даних про роботу бортових систем і попереджень про їхні відмови. Крім цього, A-320 є першим у світі пасажирським літаком з електродистанційною системою управління. У 1989—1991 на одному з літаків А-320 пройшли дослідну експлуатацію спеціальні самоклейні плівки з нанесеними на них продовжними мікробороздками-ріблетами, що дозволили понизити зустрічний опір і поліпшити обтікання корпусу. У першій половині 2003 компанією «Скайтракс» (англ. «Skytrax», Велика Британія) було проведено дослідження, метою якого було з'ясувати уподобання пасажирів. У ході дослідження було опитано понад 69 тис. осіб, які мали відповісти на запитання, що стосувалися низки критеріїв (зокрема, чутності шуму двигунів в салоні, комфортності крісел і відстані між рядами). У результаті близько 59 % опитаних визнали салон літака А-320 найкомфортабельнішим (в той час, як інший номінант — «Боїнг-737» — набрав трохи більше 25 % голосів). ЕксплуатаціяОфіційно програма літака А-320 почалася в березні 1984. Перший політ дослідний літак А-320 з двигунами CFM56-5A1 зробив 22 лютого 1987. В кінці лютого 1988 літак був сертифікований у Європі, а в грудні — в США. У березні 1988 авіакомпанія «Ейр Франс» отримала перший літак. Літак А-320 є першим у світі пасажирським літаком з електродистанційною системою управління (ЕДСУ), кабіною екіпажу, обладнаною бічними ручками управління замість звичайних штурвальних колонок, і горизонтальним оперенням, виготовленим повністю з композиційних матеріалів. Літак А-320 послужив основою для розробки літаків А-321 (185-місний, 1994), А-319 (124-місний, 1996) і А-318 (107-місний, 2003). Замовлено та виготовлено
Згідно даних наведених виробником від червня 2017 року.[2] ВаріантиA320Літаки моделі A320 мають 2 модифікації: A320-100 та A320-200. Всього 21 екземпляр було виготовлено сотої серії та поставлені до авіакомпанії Air Inter. З основних змін в модифікації -200 у порівнянні з серією -100 стали поява на бокових кінцівках крил шайб Уіткомба та розширення паливного бака для збільшення дальності польоту літаків. Індійська компанія Indian Airline використовувала свої перші 31 A320-200 з двоколісними візками шасі для аеродромів з поганою злітно-посадковою смугою, де не можна було обійтись стандартною одноколісною системою. Працює, в залежності від модифікації, на двигунах CFM International CFM56 (серія A320-21x) або IAE V2500 (серія A320-23x) та має тягу 98-120 kN. При типовому двохкласовому розташуванню крісел здатен перевозити до 150 пасажирів на відстань до 6 100 км. Станом на червень 2017 року виготовлено 4 473 літаки[2]. Основним конкурентом є Boeing 737-800. A321Модель A321 став першою похідною версією від A320, випущеного у 1988 році. Довжина фюзеляжу A321 була збільшена на 6,94 метри, з яких на 4,27 м попереду крила та на 2,67 м — позаду. Максимальна злітна вага виросла на 9 600 кг і становила 83 000 кг. Перший політ одного з двох прототипів пройшов 11 березня 1993 року, а перший свій авіарейс здійснив у січні 1994 року авіакомпанією Lufthansa. Оскільки максимальна дальність польоту A321-100 у порівнянні з A320 була зниженою, компанія Airbus у 1995 році розпочала розробку нового A320-200. Збільшити діапазон польотів планувалось за рахунок більш потужних двигунів (V2533-A5 або CFM56-5B3), незначного зміцнення структури літака та розширення об'ємів палива за рахунок резервуарів під задньою підлогою на 2 990 літрів. Кількість палива зросла до 30 030 л, а максимальна злітна маса до 93,5 тонн. Свій перший політ A321-200 здійснив у грудні 1996 року, а вже у квітні 1997 р. його почала використовувати британська Monarch Airlines. Найближчими конкурентами цієї лінійки літаків стали Boeing 737-900/900ER та Boeing 757-200. Станом на червень 2017 року A321ceo було виготовлено 1 522 екземпляри[2]. A319A319 був розроблений на прохання Стівена Удвар-Хазі, колишнього президента та головного виконавчого директора International Lease Finance Corporation, про що він повідомив у своєму інтерв'ю виданню Нью-Йорк Таймс[7]. Фактично, клієнтом для запуску розробки A319 була сама ILFC, яка ще до 1993 року зробила замовлення на 6 таких літаків. Відчувши що проектом зацікавились Swissair та Alitalia компанія Airbus 10 червня 1993 року вирішила розпочати програму розробки A319. А вже 23 березня 1995 року почалось складання першого літака, що було поставлене авіакомпанії Swissair у квітні 1996. A319 — це укорочений варіант моделі A320, відомий також під назвою A320M-7. У порівнянні з A320 має коротший на 3,73 м фюзеляж і спрощене крило. Зменшення кількості пасажирських місць дозволяє зробити на літаку 6 замість 8 аварійних виходів. Маючи практично такий же запас палива як і A320-200, але меншу масу й меншу кількість пасажирів, дальність польоту при стандартному двохласовому розміщенні на 124 місця сягає 6 650 км (або 6 850 км з новими вінглетами «Sharklets»). В залежності від модифікації можуть мати різні двигуни з тягою від 98 кН до 120 кН. Станом на червень 2017 року виготовлено 1 458 літаків[2]. Основним конкурентом є Boeing 737-700. ACJ319A319CJ (після ребрендигу у 2014 р. — ACJ319) — корпоративна версія літака A319. Містить додаткові паливні баки (до 6 резервуарів), що встановлені у вантажному відсіку, які дозволяють збільшити максимальну відстань польоту до 11 100 км. Літак розміщує у себе до 39 пасажирів, проте оснащення може бути змінене на будь-яку конфігурацію за бажанням споживача. A318Airbus A318 є найменшим літаком з серії Airbus A320. A318 може перевозити в типовій двох-класовій компоновці 107 пасажирів (максимально — 132) на відстань до 5 750 км. Цей літак зробив свій перший політ у липні 2003 року рейсом американської авіакомпанії Frontier Airlines. За рахунок сумісності з іншими варіантами серії A320 не вимагає від існуючих пілотів цих літаків подальшого навчання, щоб керувати A318. Може використовуватись на коротших взлітно-посадкових смугах, ніж літаки аналогічні за розмірами. Окрім іншого, у 2007 році A318 був сертифікований на виконання посадок з більш крутішою траєкторією зниження. Завдяки цим властивостям та з урахуванням пониженого рівня шуму, A318 дозволяється використовувати в аеропортах, що знаходяться в межах міста. На A318 була покращена система керування літаком та бортові системи, що згодом було впроваджено й на інші моделі серії Airbus A320. Літаків цієї моделі, з усієї серії A320, станом на червень 2017 року, продано найменше — всього 80 екземплярів[2]. Порівняльна таблиця
Двигуни
Аварії та катастрофи
Посилання
Див. такожПов'язані розробки Літаки зі схожими характеристиками Примітки
|