Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

76-мм танкова гармата зразка 1938/39 років (Л-11)

76-мм танкова гармата зразка 1938/39 років
Т-34-76, озброєний гарматою Л-11
Т-34-76, озброєний гарматою Л-11
Типгармата
ПоходженняСРСР СРСР
Історія виробництва
РозробникКіровський завод
Розроблено1938
Виготовлення1938—1939
Виготовлена
кількість		746
ВаріантиЛ-17
Характеристики
Довжина ствола30,5 мм
Вага снаряду6,5 кг
Калібр76,2 мм
Підвищеннявід -7° до +25°
Траверс360°
Дульна швидкість613 м/с
Дальність вогню
Максимальна5,6 км

76-мм танкова гармата зразка 1938/39 років (Л-11) — радянська танкова гармата, розроблена в СКБ-4 Ленінградського Кіровського заводу конструктором І. А. Махановим.

Історія створення

У 1937 році з урахуванням іноземного досвіду танкобудування і війни в Іспанії керівництво РСЧА ухвалило рішення про створення 76-мм танкових гармат із балістикою 76-мм гармати зразка 1902/30 років зі стволом у 30 калібрів. Завдання на проектування було видано конструкторським бюро Кіровського заводу і заводу № 92 (Горький). Обидві створені гармати в травні 1939 року випробовувалися на полігоні Навчально-дослідного артилерійського полігону (НДАП). У ході випробувань в обох артсистем були виявлені як переваги, так і недоліки, але обидві гармати були прийняті на озброєння.

Опис конструкції

За основу взята танкова гармата Л-10 з подовженням нарізної частини до 30 калібрів і зміцненими механізмами противідкатних пристроїв (гідропневматичне гальмо відкату з пружинним клапаном). Вертикальний клиновий напівавтоматичний затвор із пристроєм для відключення напівавтоматики. Характерні для гармат Маханова противідкатні пристрої, в яких рідина компресора безпосередньо контактувала з повітрям накатника. Дана схема має невиправний недолік — після стрільби з максимальним кутом піднесення швидкий перехід гармати на мінімальне відхилення і постріл призводить до виходу противідкатного пристрою з ладу.

Боєприпаси

Боєприпаси танкової гармати Л-11 зразка 1938/39 рр.[1]
Індекс пострілу Снаряд Тип Маса снаряда, кг
УОФ-354Б ОФ-350 осколково-фугасний 6,2
УОФ-354А ОФ-250А осколково-фугасний 6,23
УБР-354А БР-350А бронебійний 6,3
УБР-354Б БР-350Б бронебійний 6,3
УШ-354 Ш-354 шрапнель 6,5
Бронепробивність гармати Л-11 снарядом БР-350А[1]
Дальність 100 м 300 м 500 м 1000 м 1500 м 3000 м
Товщина броні 66 мм 63 мм 60 мм 62 мм 46 мм 41 мм

Виробництво

Вироблялася на Кіровському заводі. Випущено:

  • У 1938 році 570 шт.
  • У 1939 році 176 шт.

Бойове застосування

Встановлювалася на танках Т-34 (450 гармат)[2], КВ-1 (144), на дослідних танках СМЯ і Т-100, мотоброневагоні МБВ-2 № 2 (3). Крім того, на базі Л-11 була створена казематна артилерійська установка Л-17 зразка 1940 року (випущено близько 600 гармат).

Примітки

  1. ↑ а б ЕДИНСТВЕННЫЙ, НО МОГУЧИЙ | МОДЕЛИСТ-КОНСТРУКТОР (рос.). Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 23 квітня 2019.
  2. ↑ Клейтман А. Л., Тюменцев И. О. Артиллерийские орудия конструктора И. А. Маханова: разработка, внедрение, боевое применение в 1930–1950-х годах [Архівовано 9 січня 2021 у Wayback Machine.] // Вестник Волгоградского государственного университета. Серия 4, История. Регионоведение. Международные отношения. — 2020. — Т. 25, № 1. — С. 34– 43. — DOI:10.15688/jvolsu4.2020.1.3

Література

Посилання
Kembali kehalaman sebelumnya