.44 Colt

.44 Colt
Набої .44 Colt & Remington, .44 Colt та .44 Remington з капсулем Benet
Тип набою:	револьвер
Країна-виробник:	США
Час експлуатації:	1871—1873
Було використано:	Армія США
Історія виробництва:
Конструктор:	Colt's Manufacturing Company
Час створення:	1871
Характеристики
Тип гільзи	фланцевий прямий
Діаметр кулі, мм:	11,5 мм (0,45 дюйм)
Діаметр фланця гільзи, мм:	12,3 мм (0,48 дюйм)
Довжина гільзи, мм:	28 мм (1,1 дюйм)
Довжина набою, мм:	38 мм (1,5 дюйм)
Крок нарізів, мм:	1:16
Тип капсуля:	large rifle
Балістичні властивості
Вага/тип кулі Швидкість Енергія 225 гр (15 г) (Заряд чорного пороху армії США) 640 м/с (2 100 фут/с) 207 Дж (153 фут⋅фунтс) 225 гр (15 г) 640 м/с (2 100 фут/с) 207 Дж (153 фут⋅фунтс) 210 гр (14 г) (заводський заряд) 660 м/с (2 200 фут/с) 206 Дж (152 фут⋅фунтс) 210 гр (14 г) (оригінальний заводський заряд чорного пороху) 660 м/с (2 200 фут/с) 206 Дж (152 фут⋅фунтс) 210 гр (14 г) (бездимний, Lyman #429185) 650 м/с (2 100 фут/с) 197 Дж (145 фут⋅фунтс)
Джерело: Barnes & Amber 1972

.44 Colt був американським револьверним набоєм центрального запалення для комерційного використання випускався з 1871 до 1940-х.^[1]

Набій було створено для армії США^[1] і представлено Colt's Patent Firearms у 1871. Армія використовувала його до 1873,^[1] коли його було замінено на знаменитий набій .45 Long Colt, набій який використовували у недавно прийнятому на озброєння револьвері Colt Single Action Army.

Набій .44 Colt використовували у перероблених Річардс-Мєйсоном капсульних револьверах Кольт 1860 Army.^[1] Процес був затяжним через застарілі капсульні револьвери, які необхідно було переробити під металічний набій центрального запалення.

Це процес залишав камору одного діаметра. Тому куля і латунна гільза мали однаковий діаметр, з короткою «п'ятою», біля основи кулі, меншого діаметра, щоб вставити її у дульце гільзи.

Оригінальний набій .44 Colt мав п'ятку для заряджання, ззовні змащеної кулі. Основний діаметр кулі приблизно дорівнював діаметру канавки (.451") переробленого капсульного револьвера «.44». Менша «п'ята» біля основи кулі була такого розміру, щоб поміститися усередині латунної гільзи приблизно .430".

Після пострілу, пластична м'яка свинцева куля дозволяла основі «збільшитися» до діаметра першої камори барабану, потім протискувалася через конічний отвір до нарізів. Це мало ефект лише при використанні чорного пороху, але не дуже з бездимним порохом. Легування свинцю з оловом або сурмою, для зміцнення кулі робило цю операцію майже неможливою. Використання твердих сплавів, як правило, призводить до низької точності.

Капсулі Benet та типу Martin були пізніше замінені на капсуль типу Boxer.^[1]

Балістичні характеристики оригінального набою .44 Colt можна порівняти з .44 Remington, і менш потужним, ніж тодішній .44 Russian. Гільза сучасного „.44 Colt“ як правило використовують обрізані .44 Magnum, .44 Special або .44 Russian з латуні і історично неточною свинцевою кулею .429. (На відміну від старих «куль з п'ятою» більшого діаметра .451".).^[2]

Комерційні боєприпаси під чорний та бездимний порох були у продажі до 1940,^[1] до цього часу набій .44 Colt був повністю витіснений більш сучасними набоями, такими як .38 Special та .44 Special.

• 11 мм калібр

• Barnes, Frank C., ed. by John T. Amber. «.44 Colt», in Cartridges of the World, pp. 169 & 177. Northfield, IL: DBI Books, 1972. ISBN 0-695-80326-3.
• Fitzsimons, Bernard, ed. Illustrated Encyclopedia of 20th Century Weapons & Warfare, Volume 20, p. 2192, «Remington». London: Phoebus, 1978.