Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.(травень 2017)
Ця стаття вживає скорочення, які можуть бути неоднозначними та збивати з пантелику. Будь ласка, за можливості вдоскональте цю статтю.
Юридичний факультет (від лат.спроможність, здатність, вміння) — структурний навчальний підрозділ, орг. форма вищої юридичної освіти в університетській системі навчання. Першим в Європі був юридичний факультет Болонського університету (1158). До найстаріших також належать: в Англії — юридичний факультет Оксфордського і Кембриджського університетів (1209); юридичний факультет Паризького (1215) та Орлеанського (1309) університетів у Франції; в Італії — юридичний факультет Падуанського (1222) і Неаполітанського (1224) університетів; у Центральній і Східній Європі — юридичний факультет Карлового університету у Празі (1348, Чехія), Ягеллонського університету у Кракові (1364, Польща); у Німеччині — юридичний факультет Гейдельбського університету (1386) тощо. Юридичний факультет Львівського університету свою історію веде від 1661, коли почала діяти Львів, колегія, де готували фахівців права. В Росії перший такийфакультет було утворено у складі Московського університету (1755). З часом відповідні факультети з'явилися у Київському (1834), Харківському (1835), Новоросійському (Одеському, 1865), Чернівецькому (1875) університетах. У царській Росії відповідно до загальних статутів університетів (1835, 1863, 1884) до юридичного факультету могли вступати особи з 17 років, які пройшли повний курс гімназійного навчання. Строк навчання — 4 роки. Згідно з університетським статутом 1863 на юридичному факультеті належало мати 13 кафедр, а саме: 1) енциклопедії права; 2) історії найважливіших іноземних законодавств давніх і нових; 3) історії російського права; 4) історії слов'ян, законодавств; 5) римського права; 6) державного права; 7) цивільного права, цивільного судоустрою та судочинства; 8) кримінального права, кримінального судоустрою і судочинства; 9) поліцейського права; 10) фінансового права; 11) міжнародного права; 12) церковного законодавства; 13) політики, економії та статистики. У перші роки рад. влади у зв'язку з курсом на ліквідацію університетської форми навчання юридичні факультети університетів були перетворені на прав, відділення ф-тів сусп. наук ун-тів, а з 1925 — у факультети радянського права. В УСРР були організовані юридичні факультети у складі ін-тів нар. г-ва, які проіснували до 1930. В 1937 відновлено юридичний факультет Київського університету. Згодом (1960) відновив роботу факультет Одеського університету. Нині в Україні діють як давні юридичні факультети (Львівського і Київського університетів), так і численні Ю. ф. у новоутворених державних і недержавних університетах. Вони готують юристів зі спеціальності «правознавство». Керівництво юридичним факультетом здійснюють декани, у складі факультетів діють кафедри, вчені ради як колег, органи управління, спеціалізовані вчені ради по захисту дисертацій тощо. У своїй діяльності дані факультети керуються Законом України «Про вищу освіту» (2014), Положенням про державний вищий навчальний заклад України (затверджено КМ України 5.IX 1996), статутом університету.
