Шульга Володимир Олександрович
Володи́мир Олекса́ндрович Шульга́ (15 серпня 1991,Веселий Поділ (Кременчуцький район), Полтавська область — 12 лютого 2015, Логвинове, Донецька область) — солдат Збройних сил України, молодший сержант 30-ї ОМБр. БіографіяНародився Володимир 15 серпня 1991 року в селі Веселий Поділ Семенівського району Полтавської області у багатодітній родині. У 1998 році пішов навчатися до Веселоподільської ЗОШ. Коли Володимиру виповнилося 13 років, він залишився без мами, а тато зазнав травми й залишився інвалідом. Після цього Володимира, його брата та сестру виховувала бабуся. У 2004 році Володимир продовжив навчання в Семенівському НВК № 1. У 2008 році закінчив навчання в школі та вступив до Кременчуцького ПТУ № 7 на спеціальність електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах. У 2009 році Володимира призвали на службу до Збройних сил України, по якій він уклав контракт і служив механіком-водієм 30 ОМБ. Після закінчення контракту короткий час перебував удома. У 2014 році під час окупації Криму стояв на кордоні у Херсонській області. У зоні ведення бойових дій на Сході України з травня 2014 року. Заступник командира батареї з озброєння у 30 ОМБ. Брав участь у боях під Савур-Могилою, Іловайськом, Дебальцевим[1]. Зник безвісти 12 лютого 2015 року в бою в районі села Логвинове, що лежить на трасі Дебальцеве — Артемівськ[2]. Того дня частини ЗСУ займають штурмом частину Логвинового та розблоковують трасу Бахмут — Дебальцеве, в селі залишилися осередки опору, які придушуються; частини батальйону «Донбас» проводять зачистку селища і прилеглої ділянки траси. Танкісти у 20-хвилинному бою під Логвиновим ліквідували щонайменш 8 російських Т-72 5-ї танкової бригади. В бою по очистці Логвинового вояки «Донбасу» спільно із ЗСУ ліквідували до 50 одиниць живої сили терористів, полонили 12, знищено ворожий танк, підбито БТР. В міру просування вглиб населеного пункту «Донбас» потрапив у засідку та, розбившись на дві групи, почав відхід — перша група відходила із полоненими, а друга група прикривала БМП, в якому пересувався Володимир Панчук, потрапила в засідку терористів. Вояки зайняли оборону та довго стримували противника, запобігши потраплянню в кільце та нападу на військову колону. Попри перевагу противника в живій силі, група змогла ліквідувати в бою понад 20 терористів. Загинув у бою з терористами. Тоді також полягли бійці «Донбасу»: Андрій Камінський, Роман Мельничук, Володимир Самойленко, Володимир Панчук, Анатолій Поліщук; 30-ї ОАМБр: Андрій Браух, Микола Сущук, Володимир Шульга; 79-ї бригади: Ігор Марквас та Володимир Суслик. Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих[3]. 30 червня 2015 року похований у селі Веселий Поділ[4]. НагородиЗа особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
Вшанування пам'яті
Галерея
Джерел
|