Шитова Світлана Миколаївна

Шитова Світлана Миколаївна
Народилася	12 лютого 1936(1936-02-12) (88 років) Сталінград
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	науковиця, етнографка
Alma mater	Московський державний університет
Галузь	етнографія, історія
Заклад	Інститут історії, мови і літератури Уфимського наукового центру Російської академії наук
Посада	науковець[1]
Науковий ступінь	кандидат історичних наук
Нагороди	заслужений працівник культури Республіки Башкортостанd (2003)

Шитова Світлана Миколаївна — етнограф, кандидат історичних наук (1968), заслужений працівник культури Республіки Башкортостан(2003)^[2].

Шитова Світлана Миколаївна народилась 12 лютого 1936 року у м. Сталінград. З 1953 - 1958 — студентка кафедри етнографії історичного факультету МДУ. Потім за заявкою Президії АН СРСР розподілена в Башкирську філію АН СРСР (м. Уфа).

З 1 серпня 1958 року працює в Інституті історії, мови і літератури Уфимського наукового центру Російської академії наук лаборантом сектора історії, з листопада 1959 року — молодшим науковим співробітником сектора археології, етнографії та мистецтва, з листопада 1970 року — старшим науковим співробітником сектора археології та етнографії.

17 травня 1968 року захистила в МДУ кандидатську дисертацію на тему «Формування та розвиток башкирського народного костюма» ((рос.) «Формирование и развитие башкирского народного костюма»).

Світлана Миколаївна вела активну польову етнографічну роботу, в тому числі в 1966 році була в складі Середньоазіатської експедиції Інституту етнографії АН СРСР в Узбекистані та Таджикистані, в 1967 році як етнограф-консультант в Ямало-Ненецькому національному окрузі у складі бригади ЦК ВЛКСМ^[3].

Публікується у журналі (рос.)«Этнографическое обозрение»^[4].

Башкирський народний одяг, традиційні художні ремесла, різьблення та розпис по дереву, історія архітектурного декору в башкирських аулах, повсть, килими і тканини, поселення і житла башкир — ось неповний перелік тем її наукових праць.

Основна сфера наукових інтересів — Історія та етнографія народів Урало-Поволжя; історія і етнографія народів Центральної Азії; історія і етнографія башкир.

На рахунку у Світлани Миколаївни понад 100 наукових праць, монографій, понад 25 експедицій, більше 10 виданих книг по матеріальній культурі і декоративному мистецтву.

Список мовою публікацій:

• Зауральские башкиры: этнографический очерк быта и культуры конца XIX — начала XX в. (совместно с Р. Г. Кузеевым, Н. В. Бикбулатовым) // Археология и этнография Башкирии. Уфа, 1962. Т. 1. С. 171—267;
• Башкиры: Историко-этнографический очерк (совместно с Р. Г. Кузеевым). Уфа, 1963. 151 с.;
• Башкиры (совместно с Р. Г. Кузеевым) // Народы мира: Народы Европейской части СССР. М., 1964. Ч. 2. С. 682—741;
• Башкиры (совместно с В. Н. Белицер, Р. Г. Кузеевым) // Очерки общей этнографии. Европейская часть СССР. М., 1968. С. 410—423;
• Материальная культура башкир: Программа для сбора этнографического материала. Уфа, 1975. 85 с.;
• Материалюная культура башкир: Программа для сбора этнографического материала. Уфа, 1975. 85 с.;
• Декоративное творчество башкирского народа (совместно с Н. В. Бикбулатовым, Р. Г. Кузеевым). Уфа, 1979;
• Традиционные поселения и жилища башкир. Вторая половина XIX — первая четверть XX в. М., 1984. 252 с.;
• Башкирская народная одежда. Уфа, 1995. 240 с.;
• Резьба и роспись по дереву у башкир. Уфа, 2001. 164 с.;
• Башкиры: этническая история и традиционная культура (совместно с Н. В. Бикбулатовым, Р. М. Юсуповым, Ф. Ф. Фатыховой). Уфа, 2002. 202 с.;
• Материальная культура // Курганские башкиры. Уфа, 2002. С. 104—152;
• История архитектурного декора в башкирских аулах. Уфа, 2004. 218 с.^[3].

• 1986 — медаль «За трудову відзнаку»
• 1990 — медаль «Ветеран праці»
• 1974 та 1999 — Почесні грамотами Президії Академії наук
• 25.04.2003 — заслужений діяч культури Республіки Башкортостан