|
Шанець Ша́нець (нім. Schanze — «окоп», «укріплення») — земляна польова фортифікаційна споруда, яка слугує захистом від обстрілу станціонарної чи технічної артилерії, або уражень зі стрілецької зброї супротивника. У ширшому значенні, шанці — це загальна назва польових та військових укріплень у Північній Європі з Пізнього середньовіччя до початку XIX століття. Зокрема, подібні укріплення набули поширення в часи громадянської війни в Англії в XVII столітті. Складний шанець означав зімкнуте укріплення; штерншанець — укріплення, що має в плані зіркоподібну форму і т. д. Козацькі шанціКозаки першими використали метод викопування шанців, який виявився надійнішим способом захисту від стрілянини в степовій місцевості. Козацькі шанці складалися з окопів, ровів і ям, де козаки ховалися від обстрілу. Кожен козак мав мати при собі лопату-кирку, щоб навіть під час бою можна було спорудити шанець чи інше укріплення[1].  Найвідомішим козацьким укріпленням та єдиним серед повністю збережених в Україні є Фортеця Святої Єлисавети у місті Кропивницький, збудована у 1754 році полком запорожців за наказом імператриці Єлисавети Петрівни для захисту від нападів кримських татар і турок. Розташована на правому березі річки Інгул та має форму правильного шестикутника в діаметрі близько 1 км. Див. такожПримітки
Посилання
|
.png)
