Хорхот Георгій Олександрович

Георгій Олександрович Хорхот
Народження	29 грудня 1939(1939-12-29)  Київ, Київська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	14 травня 2014(2014-05-14)  (74 роки) Київ, Україна
Країна (підданство)	СРСР   Україна
Навчання	Київський інженерно-будівельний інститут
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Київ , Алушта , Славутич , Херсон  і Одеса
Нагороди
Звання

Хорхот Гео́ргій Олекса́ндрович (29 грудня 1939(1939-12-29) , Київ, Київська область, Українська РСР, СРСР — 14 травня 2014(2014-05-14) , Київ) — український архітектор, заслужений архітектор України (1994), лауреат Державної премії України в галузі архітектури (2005), дійсний член Української академії архітектури.

Народився 29 грудня 1939 року. Син архітектора Олександра Хорхота. 1964 року закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту. Працював головним архітектором проектів у Зональному науково-дослідному і проектному інституті типового та експериментального проектування житлових і громадських споруд, м. Київ, керівником архітектурної майстерні № 2 ВАТ «КиївЗНДІЕП», пізніше — керівником творчої архітектурної майстерні «Г. Хорхот». 16 березня 1999 року брав участь у спеціальному засіданні Ради Президії Спілки архітекторів України в Будинку архітектора^[1]. Викладав у майстерні архітектурного проектування професора І. П. Шпари в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Серед відомих споруд: комплекс санаторію «Куяльник» у Одесі, пансіонат Міншляхбуду в Алушті, експериментальна база по використанню сонячної енергії в с. Маяк (всі в Криму), науково-дослідний інститут ветеринарії у Києві (1987–1990), отель у м. Славутич, будинок АБ «Брокбізнесбанк» по проспекту Перемоги, 44, житловий будинок по Бульварно-Кудрявській вулиці, 36, житловий комплекс по вулиці Євгена Коновальця, 44 (усі в Києві).

• Експерт [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
• Архітектори [Архівовано 16 листопада 2013 у Wayback Machine.]
• Георгий Хорхот: «Со строителями договариваться сложно, но нужно…» [Архівовано 26 січня 2019 у Wayback Machine.] // Столичная недвижимость. — 2006. — № 8. — апрель.
• Юнаков О. Архитектор Иосиф Каракис. — Нью-Йорк : Алмаз, 2016. — 544 с. — ISBN 978-1-68082-000-3.(рос.)

Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.