Флуктуація (екологія)

Флуктуація (лат. fluctuation) — ненаправлені, різноорієнтовані або циклічні (з циклом не більше 10 років за Т. О. Работновим) різнорічні зміни рослинного угруповання, що завершуються поверненням до близького вихідному стану^[1]. Термін «Ф.» для позначення неспрямованих змін рослинності з року в рік одним з перших використав в 1939 р. американський фітоценолог Глізон (англ. Gleason).

Ф. породжуються або коливаннями клімату, або ритмами розвитку рослинних або тваринних компонентів біоценозу. Джерелом Ф. може бути також і людина, нерівномірно в різні роки використовуючи рослинність. По амплітуді і тривалості Ф. підрозділяються на приховані (зміни візуально не уловлюються), осциляції (виявляються при безпосередньому спостереженні) і дигресійно-демутаційні (амплітуда і тривалість змін перевищує інтервал спостереження, тобто понад 6-10 років).

Одним з кількісних методів дослідження Ф. є визначення коефіцієнтів автокореляції. У математичних моделях фітоценотичних систем Ф. виникають при урахуванні вікової неоднорідності популяцій, конкурентної взаємодії, запізнювання в розвитку і рості, розселення по простору та ін.

• Інвазійні види

• Полевая геоботаника / Под ред. О. В. Заленского, А. А. Корчагина, Е. М. Лавренко. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1959. — Т. 1. — 444 с.
• Работнов Т. А. Луговедение. — М.: Изд-во МГУ, 1974. — 384 с.
• Работнов Т. А. Фитоценология. — М.: Изд-во МГУ, 1978. — 384 с.
• Шенников А. П. Введение в геоботанику. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1964. — 447 с.
• Свирежев Ю. М., Логофет Д. О. Устойчивость биологических сообществ. — М.: Наука, 1978. — 352 с.
• Handbook of vegetation science. Pt. 8. Vegetation dynamics / Ed. by R. Knapp. — Hague: Dr. W. Yunk B.V., 1974. — 368 p.
• Okubo A. Diffusion and ecological problems. Mathematical models. Berlin etc.: Spring.-Verl., 1980. — 254 p.

• Динаміка біогеоценозів: Флуктуації та сукцесії