uk Флоренс Форесті

Флоренс Форесті
Флоренс Форесті
фр. Florence Foresti
	Сара Форесті у 2011 році
Дата народження	8 листопада 1973 (51 рік)
Місце народження	Венісьє, деп. Рона, Франція
Громадянство	Франція
Професія	акторка, сценаристка
Alma mater	Курси Симона
Роки активності	1993 — наш час
IMDb	ID 1566456
Нагороди та премії
	Орден Мистецтв та літератури
	Орден Мистецтв та літератури
	Орден Мистецтв та літератури
	Орден Мистецтв та літератури
Офіційний сайт
	Флоренс Форесті у Вікісховищі

Флоренс Форесті́ (фр. Florence Foresti; нар. 8 листопада 1973, Венісьє, деп. Рона, Франція) — французька комедійна акторка, сценаристка.

Біографія

Народилася 8 листопада 1973 року в місті Венісьє у Франції, неподалік від Ліона, в італійській сім'ї^[1]. Її батько — підприємець компанії LTI Bourgogne, мати — офісний працівник. Більшу частину свого дитинства Флоренс провела в місті Бриньє. «Я залишалася маленькою дівчинкою без історій до 8 років, але раптом стала перетворюватися на шибеника, ватажка банди», — говорить про себе Флоренс^[2]. Її старша сестра Клер (нар. 1971)^[3] керує масажним кабінетом^[4].

Закінчивши англійський ліцей Сен-Жюст (фр. Lycée de Saint-Just) з літературним ухилом в Ліоні, Флоренс поступила до школи кіно і відео (ARFIS). До її закінчення вона проходила стажування в програмі Таласса (фр. Thalassa) на телеканалі France 3.

У двадцять років Флоренс Форесті приєдналася до курсу класичного театру в Ліоні, який покинула через два дні. Потім підробляла касиром в Декатлоні та стала службовцем в аудіовізуальному відділі Électricité de France (EDF) де з часом стала дизайнером комп'ютерної графіки.

Кар'єру театральної акторки Флоренс Форесті почала в 1993-у році, а через 10 років потому, у 2003-му, вона почала зніматися в кіно. У 2005–2012 роках виступила сценаристом кількох відеофільмів та повнометражної кінокомедії «Голліву» (2011).

У жовтні 2015 року Флоренс Форесті було оголошено ведучою-розпорядником 41-ї церемонії французької національної кінопремії «Сезар» 2016 року^[5]^[6].

Особисте життя

У 2000-х роках впродовж 3-х років Флоренс перебувала у фактичному шлюбі з чоловіком, на ім'я Жульєн, від якого має доньку Тоні (нар. 10.07.2007).

Фільмографія


Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
2003—2006	с		20h10 pétantes	Кім
2006	ф	Діккенек	Dikkenek	Лоренс
2006	мф	Гроза мурашок	The Ant Bully	Крела, професор (французька версія), озвучування
2007	ф	Воно того не варте	Détrompez-vous	Бріжит
2007	ф	Якщо це був він...	Si c'était lui...	Розелін
2008	ф	Кожен хоче кохати	Mes amis, mes amours	Софі
2009	ф	Королівський спадок	King Guillaume	Магалі Брунель
2011—2012	с	Коротше	Bref
2011	ф	Голліву	Hollywoo	Жанна
2013	ф	Париж за всяку ціну	Paris à tout prix	Гігі
2014	мф	Астерікс: Земля Богів	Astérix: Le domaine des dieux	Бонемін, озвучування
2014	ф	Барбекю	Barbecue	Олівія
2015	мф	Маленький принц	The Little Prince	мати (французька версія), озвучування
2016	ф	Божевільна історія Макса і Лео	La folle histoire de Max et Léon
2016	ф	Не гальмуй	À fond	капітан Петон

Визнання

У липні 2011 року Флоренс Форесті нагороджена французьким орденом Мистецтв та літератури (Кавалер)^[7].

Нагороди та номінації Флоренс Форесті
Рік	Категорія	Номінант	Результат
Кришталевий глобус
2010	Найкращий сольний концерт	Твою матір	Перемога
2015	Найкращий сольний концерт	Мадам Форесті	Перемога
Премія Мольєра
2015	Найкращий сольний концерт	Мадам Форесті	Номінація

Примітки

↑ Une journée avec Florence Foresti. Elle Magazine. 18 квітня 2007. Процитовано 2.11.2015.
↑ Le Divan Florence Foresti, Psychologie Magazine (фр.) (288), вересень 2009 [27 вересня 2009]: 22—28, ISSN 0032-1583 {{citation}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
↑ Marie France, березень 2008
↑ Libération, 16 січня 2008
↑ César 2016 : Florence Foresti, maîtresse de cérémonie. Europe 1 (фр.). 21.10.2015. Процитовано 2.11.2015.
↑ César 2016 : Florence Foresti, maîtresse de cérémonie. AlloCiné (фр.). 22.10.2015. Процитовано 2.11.2015.
↑ Nomination ou promotion dans l'ordre des Arts et des Lettres juillet 2011. Ministère de la Culture et de la Communication (фр.) . 11.08.2011. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 2.11.2015. [Архівовано 2014-11-07 у Archive.is]