Ференці Руслан Іванович

Руслáн Фéренці Фéренці Руслáн Івáнович
Сержант
Загальна інформація
Народження	22 листопада 1981(1981-11-22) Ужгород, Українська РСР, СРСР
Смерть	10 червня 2022(2022-06-10) (40 років) Богородичне, Святогірська міська територіальна громада, Краматорський район, Донецька область, Україна
Поховання	Кальварія
Громадянство	Україна
Alma Mater	Ужгородський національний університет
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	80 ОДШБр
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки

Русла́н Іва́нович Фе́ренці (22 листопада 1982, Ужгород — 10 червня 2022, с. Богородичне) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Народився 22 листопада 1981 року в м. Ужгороді на Закарпатті.

Навчався і здобув середню освіту в міській школі № 7 м. Ужгорода. Закінчив історичний та юридичний факультети УНУ. Учасник Революції Гідності. Був активним громадським діячем.

Двічі, в 2014—2017 роках, під час 2-ї та 6-ї хвиль часткової мобілізації, був призваний до Збройних Сил України. Захищав Україну на сході, був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня^[1]. Був одним з героїв фільму «Бої за „Промку“. Втрата.», який зняли журналісти Громадського телебачення.

Не зважаючи на поранення та інвалідність, яку отримав у зоні проведення АТО, з перших днів російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року знову доєднався до ЗС України. Був старшим стрільцем 4-го десантно-штурмового відділення 2-го десантно-штурмового взводу 5-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону 80 ОДШБр^[2].

Був поранений, але після лікування в госпіталі, знову повернувся на передову. Загинув 10 червня 2022 року у бою з російськими окупантами поблизу с. Богородичного Краматорського району Донецької області.

Залишилися батьки, брат, бабуся.

Похований на меморіалі «Пагорб Слави» цвинтаря «Кальварія» в м. Ужгороді^[3].

• орден «За мужність» II ступеня (01.07.2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[4].
• орден «За мужність» III ступеня (02.12.2016) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України^[1].
• Хрест «За заслуги» ІІ ступеня (04.11.2016) — за вияв патріотизму, мужності та героїзму в обороні України від московсько-путінських окупантів^[5].

У червні 2023 року в Ужгороді одну з вулиць було названо його іменем^[6].

Зовнішні відеофайли
	Бої за «Промку». Втрата  на YouTube // Громадське телебачення. — 6 липня 2016

• Президент нагородив закарпатського воїна Руслана Ференці орденом «За мужність»^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Закарпатського бійця Руслана Ференці нагороджено орденом «За мужність» [Архівовано 7 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Закарпатський боєць Руслан Ференці отримав «За мужність» від Президента [Архівовано 8 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Сержант Руслан Ференці // Платформа пам'яті Меморіал

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.