Угорські мовиУго́рські мови — група мов, поширених у Росії та Угорщині. Входять до складу фінно-угорської гілки уральських мов. Кількість мовців близько 15 млн осіб. За гіпотезою мовознавців, угорські мови походять з угорської мови-основи, що сформувалася наприкінці 3-го тис. до н. е. внаслідок розпаду фіно-угорської прамови на дві гілки. Усередині групи угорська мова протиставлена обсько-угорським мовам внаслідок великої географічної віддаленості від них. КласифікаціяДо угорських мов належать:
Мовна близькістьЖодна з сучасних угорських мов на практиці не зрозуміла носіям інших. Навіть носії багатьох несуміжних говірок, наприклад, хантийської мови, відчувають значні труднощі, аж до неможливості комунікації[1]. Проте структурно між угорською та обсько-угорськими мовами є багато структурних подібностей. На лексичному рівні мовознавці вирізняють близько 160 слів, що на їхню думку походять з угорської мови-основи, це насамперед лексика, пов'язана з конярством. Альтернативне трактування угорської єдностіСпоконвічна єдність угорських мов (і, ширше, традиційно передбачувана первісна єдність уральських мов) ставиться під сумнів деякими дослідниками[2][3] Альтернативна точка зору пропонує вторинну конвергенцію ідіом різного походження (як споріднених, так і неспоріднених) у рамках мовного союзу. ПисемністьПисемність угорської мови розвинулася на основі латинської графіки (найдавніші писемні пам'ятки — з 12 століття), тоді як писемність хантийської та мансійської мов сформувалась на основі російської графіки (писемні пам'ятки починаючи з 19 століття). Примітки
Література
Посилання |