Тсвана

Тсвана Tswana, Batswana
Кґотла — місце народних зборів у селищі народу тсвана біля річки Вааль, мал. сер. XIX ст.
Кількість	біля 5 млн осіб
Ареал	ПАР: 3,7 млн осіб (2001)  Ботсвана: 1,3 млн осіб
Близькі до	суто, педі, народи банту
Мова	сетсвана
Релігія	традиційні вірування, християнство

Історія Ботсвани
Міграція банту
Тсвана
Гриква
Стеллаленд
Бечуаналенд
Ботсвана
Портал «Ботсвана» переглянути обговорити редагувати

Тсва́на (мотсвана, одн., батсвана, множ.; також чуа́на, чва́на, бечуа́ни) — народ групи банту у Південній Африці, основне населення Ботсвани (колишній Бечуаналенд).

Тсвана живуть у Ботсвані у верхів'ї річки Лімпопо — близько 1,3 млн осіб; також у ПАР — 3,66 млн осіб (дані перепису 2001 року), Зімбабве — 30 тисяч осіб та Намібії — 13 тисяч осіб.

Загальна чисельність тсвана — близько 5 млн осіб.

Тсвана дуже близькі суто (басуто), навіть інколи називаються західними суто або сприймаються як одне ціле — народи суто-чвана. Обидва народи ведуть своє походження, згідно з легендою, від спільного предка Могале. З суто в тсвана спільні соціальна та економічна організації, тотожні політичні структури, однакові релігійні вірування.

Тсвана розділяються на 11 субгруп: тхлапінг, ролонг, квена, кгатла, тавана, хурутше, гвакетце, нгвато, тлоква, малете та кгалагаді, які кожна мають свій діалект. Останні (кгалагаді) є найбільшою та могутнішою групою, через що іноді класифікуються як окремий народ. Попри те, що офіційна мова Ботсвани — англійська (вважається, що нею володіють 40 % населення країни), найпоширенішою є сетсвана, мова тсвана групи квена. Проте Біблію перекладено діалектом ролонг.

Частина тсвана — християни (близько 18 %), більшість зберігають традиційні вірування.

Племена, що пізніше стали народом тсвана, прийшли в Південну Африку з пізнішою хвилею банту в XVI—XVII століттях, відтіснивши бушменів. Формування тсвана триває в XIX—ХХ століттях за умов тиску з боку англійців та бурів, які в 60—80 роки XIX століття захопили землі тсвана. В результаті визвольної боротьби у 1966 році було проголошено незалежність Бечуаналенду і створення незалежної держави — Ботсвани.

Головні сучасні міста народу тсвана — Габороне та Лобаце (Ботсвана).

Основні традиційні заняття — скотарство (велика і дрібна рогата худоба) і ручне землеробство.

Розвинуті ремесла й мистецтво (килимарство з вичинених шкур). Зростає відхідництво.

У тсвана зберігається поділ на племена, общинна власність на землю, спільне використання угідь, сільська громада тощо.

Збереглось багато рис традиційного побуту твана.

Житло — кругла в плані глинобитна хатина на легкому дерев'яному каркасі з трав'яною конічною стріхою.

Традиційний одяг — каросс(а) (плащ, накидка), пов'язка навколо стегон і фартух, на сьогодні поступився сучасному європейському одягу з дешевого і надійного бавовника.

Основу раціону тсвана складала молочно-м'ясна дієта.

Традиційні вірування — культ предків, тотемізм та анімізм. Зберігається багатий фольклор — як усний, пісенний, так і танцювальний.

• Фадєєв Л. А. Тсвана, Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», стор. 450 (рос.)
• Про (ба)тлхапінґ (Batlhaping), найпівденнішу групу тсвана, Історичне відділення Університету Ботсвани [Архівовано 22 травня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
• Про тсвана на www.fine-african-art.com (англ.)
• Потехин И. И., формирование национальной общности южно-африканских банту, М., 1955 (рос.)
• Soga J.Н., The southeastern Bantu, Johannesburg, 1930 (англ.)