Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Тракало Василь Йосипович

Василь Тракало
Народився24 вересня 1956(1956-09-24) (68 років)
смт Товсте, Заліщицький район, Тернопільська область, Україна
Громадянство УРСР → Україна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьжурналіст, письменник, редактор
Alma materННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка
Мова творівукраїнська
Magnum opus«Колонія» (роман)
Брати, сестриТракало Ольга Йосифівна
Нагороди
CMNS: Тракало Василь Йосипович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тракало.

Васи́ль Йо́сипович (Йо́сифович[1]) Трака́ло (нар. 24 вересня 1956, смт Товсте, Україна) — український журналіст, письменник. Член Національної спілки журналістів України (1984). Заслужений журналіст України (2002). Член Національної спілки письменників України (2004).

Життєпис

Василь Тракало народився 24 вересня 1954 року у смт Товсте Заліщицького району (нині у складі Чортківського району) Тернопільської области України).

Закінчив факультет журналістики Київського університету. Працював журналістом у редакціях Чернівецького радіомовлення і Заставнівської районної газети «Нова доба»; власним кореспондентом обласної газети «Свобода» (у Бучацькому, Монастириському, Заліщицькому районах); кореспондентом газети «Будівельник» (1980—1983, Тернопіль); відповідальним секретарем Бучацького районного товариства любителів книги.[2]

Нині — у редакції бучацької районної газети «Перемога» (нині «Нова доба»): завідувач відділу районної газети (1983—1991), редактор газети «Золота Пілава» (1991), з 22[3] листопада 1991 донині[4] — головний редактор. У 2001 році 1-й заступник генерального директора Тернопільської обласної ТРК.

Громадська діяльність

27 січня 2017 року на звітно-виборній конференції Тернопільської обласної організації Національної спілки журналістів України обраний головою ТОО НСЖУ.[5]. Член правління НСЖУ з квітня 2017 року.

Доробок

Автор оповідань, документальних повістей «Банкір», «Три кола пошани» (1990), роману «Колонія» (1998), публікацій у журналах «Сучасність», «Дзвін», «Тернопіль», в українській та закордонній пресах.

Родина

Одружений. Разом із дружиною виховали двох синів: Андрій (нар. 1990[6]) — прокурор прокуратури Підгаєцького району[7] та Ярослав — журналіст Першого національного[8], речник Національної поліції України[9].

Нагороди та відзнаки

Примітки

  1. ↑ Тракало Василь Йосифович.
  2. ↑ газета «Перемога». — Бучач, 2 липня 1983. — № 66 (5876). — С. 3.
  3. ↑ Нова доба. — № 1.
  4. ↑ Мельничук Б. «Нова доба» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 636. — ISBN 966-528-199-2.
  5. ↑ Карпович В. Обласну спілку журналістів очолив Василь Тракало / Віктор Карпович // Свобода. — 2017. — 1 лютого.
  6. ↑ Тракало Андрій Васильович. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017. [Архівовано 2017-04-05 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Тракало Андрій Васильович. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017. [Архівовано 2017-04-04 у Wayback Machine.]
  8. ↑ З Першого національного звільнився ще один журналіст
  9. ↑ Свобода. — 2016. — № 73 (3111) (21 вересня). — С. 12.
  10. ↑ Розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації та обласної ради від 18 квітня 2011 року № 275/63 «Про присудження обласних премій в галузі культури за підсумками 2010 року».

Джерела

Посилання


українська література Це незавершена стаття про українського письменника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Kembali kehalaman sebelumnya