Тимок

Тимок
Річка Тимок
43°55′12″ пн. ш. 22°17′52″ сх. д. / 43.92° пн. ш. 22.297777777778° сх. д. / 43.92; 22.297777777778
Витік	західна частина хребта Стара-Планина (Болгарія)
• координати	43°55′12″ пн. ш. 22°17′52″ сх. д. / 43.92000° пн. ш. 22.29778° сх. д. / 43.92000; 22.29778
• висота, м	1010 м
Гирло	Дунай, м. Брегово (Болгарія)
• координати	44°12′49″ пн. ш. 22°40′13″ сх. д. / 44.21361° пн. ш. 22.67028° сх. д. / 44.21361; 22.67028
Басейн	басейн Дунаю
Країни:	Сербія  Болгарія
Прирічкові країни:	Сербія  Болгарія
Довжина	202 км
Площа басейну:	4630 км²
Середньорічний стік	40 м³/с
Притоки:	Crni Timokd і Beli Timokd
Медіафайли у Вікісховищі

Тимок (серб. Тимок, болг. Тимок, лат. Timacus) — річка на Балканах, в Сербії і Болгарії, права притока р. Дунай. Бере початок у західній частині хребта Стара-Планина і має яскраво виражений гірський характер; у середній течії перетинає гірську, горбисту височину; в нижній частині річка приймає спокійний, рівнинний характер. Впадає в Дунай між м.Відін (Болгарія) і так званими Залізними Воротами (ущелина на Дунаї).

Через горбистість рельєфу Балкан річка майже несуднохідна, хоча її води використовують у господарських цілях і для зрошення. У нижній своїй течії протягом близько 15 км служить природним кордоном між Сербією (раніше Югославією) і Болгарією. Довжина річки — 202 км, площа басейну близько 4 630 км². Середні витрати води в нижній течії близько 40 м³/с. Весняна повінь, пов'язана з таненням снігу і проливними дощами. На річці Тимок розташовані сербські міста Княжеваць і Заєчар, недалеко від гирла болгарське селище Брегово.

Тимок також називають «Великий Тимок», щоб відрізняти річку від її приток, які утворюються злиттям річок «Білий Тимок» і «Чорний Тимок» в Заєчарі. Білий Тимок утворюється злиттям річок Княжевицький Тимок і Торговиштський Тимок у Княжеваці.

Річка повертає на північний захід після свого утворення на Заєчарі, тече поруч із селами Трнаваць, Брусник, Заєчара. У нижній течії Тимок не має великих поселень на сербській стороні. Перш ніж вона впадає в Дунай як її права притока, Тимок стає прикордонною річкою, що проходить поруч із болгарським містом Брегово і селом Балей. Гирло річки являє собою саму північну точку Болгарії і формується на висоті тільки 28 м над рівнем моря, що робить його найнижчою точкою Сербії. Середня витрата води становить 24 м³/с, але вона може вирости до 40 м³/с. Також Тимок є частиною Чорноморського водозбірного басейну.

Басейн річки і особливо місцевість у районі її гирла в середні віки стали місцем перетину трьох культур (сербської, болгарської та волоської / румунської) і в історію Балканського регіону увійшли під назвою Тимоцька долина. Найдавніші мешканці області за часів античності піддалися романізації і склали основу етногенезу місцевого романомовного народу — влахів. Тимоцька долина і Воєводина Сербії близького сучасним румунам^{[джерело?]}. У цьому регіоні традиційно сповідують православ'я. Перші слов'янські поселенці з'явилися в долині у VII столітті.

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.

• Мичев Н., Михайлов Ц., Вапцаров И., Кираджиев Св. Географски речник на България. — София, 1980. — С. 491. (болг.)
• Jovan Đ. Marković. Enciklopedijski geografski leksikon Jugoslavije. — Svjetlost-Sarajevo, 1990. — ISBN 86-01-02651-6.

• Реки в България (болг.)
• Карта течії річки (рос.)