Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Су-33

Су-33
Су-33-ті на борту Адмірал Кузнєцов.
Су-33
Призначення:палубний винищувач
Перший політ:17 серпня 1987
Прийнятий на озброєння:31 серпня 1998[1]
Період використання:1994 — донині
На озброєнні у:Росія
Розробник:Сухой (компанія) і Комсомольськ-на-Амурі авіаційне виробниче об'єднання імені Ю. Гагаріна
Виробник:ДКБ Сухого
Всього збудовано:26
Модифікації:Су-33УБ
Конструктор:Симонов Михайло Петрович
Екіпаж:1 особа
Максимальна швидкість (МШ):2300 км/год
МШ біля землі:1300 км/год
МШ на висоті:2300 км/год
Дальність польоту:3000 км
Дальність польоту з ППБ:(Підвісний паливний бак — ППБ) км
Практична стеля:17 000 м
Довжина:21,185 м
Висота:5,72 м
Розмах крила:14,7 м
Площа крила:67,84 м²
Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд:42,5°
Споряджений:20 440 кг
Двигуни:2 х (АЛ-31Ф серії 3)
Тяга (потужність):2 x 7670 кгс
Тяга форсажна:2 x 12500 кгс
Гарматне озброєння:1×30 мм, ГШ-30-1
Боєзапас:150 снарядів
Кількість точок підвіски:12
Маса підвісних елементів:6500 кг
Підвісне озброєння:(8 × Р-27Е або 6 × Р-73)
Су-33 у Вікісховищі

Су-33 (Су-27К, Т-10К; за кодифікацією НАТО: Flanker-D) — радянський/російський палубний винищувач четвертого покоління.

Конструкція

Винищувач створений за нормальною аеродинамічною схемою з застосуванням переднього горизонтального оперення та має інтегральне компонування[2]. Трапецієподібне крило утворює єдиний тримальний корпус. Двоконтурні турбореактивні двигуни з форсажними камерами знаходяться в рознесених одна відносно одній мотогондолах, що зменшує їх взаємний вплив. Повітрозабірники двигунів розміщені під центропланом. Переднє горизонтальне оперення встановлено в напливах крила і збільшує як маневрові характеристики літака, так і підйомну силу планера[2], що дуже важливо для палубного винищувача.

Крило і оперення

Су-33 зі складеними крилами на виставці

У трапецієподібного крила Су-33 кут стрілоподібності крила по передній крайці становить — 42,4°. Площа крила становить 67,84 м², розмах крила — 14,7 м (при підвісках ракет або обладнання на його краях — 14,948 м).

Механізація крила представлена флаперонами площею 2,4 м², які виконують функції закрилків та елеронів, двосекційними закрилками площею 6,6 м² і трьохсекційним поворотним носком площею 5,4 м².

Заднє горизонтальне оперення — дві суцільноповоротні консолі стабілізатора з диференційним відхиленням. Розмах заднього горизонтального оперення становить 9,9 м, площею — 12,3 м², профіль стабілізатора — С9С. Переднє горизонтальне оперення також виконано суцільноповоротним. Кут стрілоподібності ПГО становить 53,5°, розмах консолей — 6,43 м, площа оперення — 2,99 м². Вертикальне оперення літака являє собою два трапецієподібних кілі з кутом стрілоподібності по передній крайці 40° і площею 15,1 м²[2]. Кілі мають профіль У3 і встановлені без розвалу, кожен кіль оснащений рулем напрямку з площею 3,49 м².

Крило винищувача може складатися, що дозволяє розмістити більшу кількість літаків на палубі і в ангарах авіаносця. Заднє горизонтальне оперення спочатку було виконано нескладаним[3], ширина літака при цьому становила 9 м, що було на 1,2 м більше, ніж у конкурента, МіГ-29К. Із застосуванням складаного горизонтального оперення ширина літака зменшилася до 7,4 м, що навіть на 0,4 м менше, ніж у МіГ-29К.

Повітрозабірники і двигуни

Двигун АЛ-31Ф

Винищувач оснащений регульованими повітрозабірниками[2], що дозволяє йому розвивати швидкість, яка більше ніж в 2 рази перевищує швидкість звуку. Повітрозабірники розміщені під напливами крила і оснащені захисними ґратами, які запобігають потраплянню сторонніх предметів у двигун на зльото-посадках. Захисні пристрої являють собою перфоровані титанові панелі з великим числом отворів діаметром 2,5 мм. Вони працюють в автоматичному режимі — опускаються із прибиранням шасі і піднімаються з його випуском.

Су-33 оснащуються двома двоконтурними турбореактивними двигунами з форсажними камерами АЛ-31Ф серії 3 виробництва НВО «Сатурн». Від базового двигуна АЛ-31Ф їх відрізняє підвищена до 12800 кгс тяга. На офіційному сайті НВО «Сатурн» в розділі модернізованого двигуна АЛ-31Ф-М1 зображена фотографія хвостової частини Су-33[4], що може свідчити про застосування цих двигунів на даному винищувачі.

Особливості Су-33

В порівнянні із базовим винищувачем Су-27, палубний винищувач Су-33 має ряд особливостей:

  • Поліпшена тримкість крила на злітно-посадочних режимах за рахунок збільшення площі, застосування механізації і ПГО
  • Посилені стійки шасі та встановлений посадковий гак для забезпечення посадки з великими перевантаженнями і вертикальними швидкостями
  • Встановлена система дозаправки в повітрі для збільшення бойового радіусу і часу патрулювання
  • Застосування пілотажно-навігаційного обладнання для заходу на посадку на палубу авіаносця, забезпечена взаємодія з корабельними радіоелектронними системами
  • Збільшена кількість точок підвіски із 10 до 12
  • Складання консолей крила і горизонтального оперення з метою знизити габарити літака
  • Застосований захист від корозії конструкції і систем літака для забезпечення тривалого терміну експлуатації в умовах морського клімату
  • Можливість ефективного обстрілу надводних цілей

Бойове застосування

Інтервенція Росії в Сирію

Докладніше: Інтервенція Росії в Сирію

Щонайменше восьмеро, обладнаних прицільними пристосуваннями СВП-24 «Гефест», винищувачів Су-33 входили до складу авіакрила авіаносного крейсера «Адмірал Кузнєцов» під час походу до берегів Сирії восени 2016 року[5][6].

Аварії

Всього з моменту першого польоту Су-33 сталося 8 аварій, 5 з яких були викликані технічними несправностями літака.

  • 28 вересня 1988 перший дослідний екземпляр Т10К-1 (б/н 37) під управлінням льотчика-випробувача Миколи Садовнікова на висоті 2000 м і швидкості 1270 км/год втратив керування внаслідок відмови гідросистем. Пілот катапультувався.
  • 11 липня 1991 через відмову ЕДСУ втрачений один з літаків дослідної партії (Т10К-8). Пілот полковник Тимур Апакідзе катапультувався.
  • 17 червня 1996 під час виконання тренувального польоту в складних метеоумовах зазнав катастрофи Су-33 (б/н 65). Пілот Віталій Кузьменко загинув.
  • 11 травня 2000 при виконанні планових польотів 279-го окремого корабельного авіаційного полку Північного флоту зазнав аварії палубний винищувач Су-33 (б/н 71), який пілотував льотчик першого класу полковник Павло Кретов. Льотчикові вдалося катапультуватися з падаючої машини і приземлитися приблизно за 54 кілометрів від базового аеродрому Сєвєроморськ-3. На літаку сталася відмова бортової системи управління.
  • 17 липня 2001 під час авіашоу, присвяченому дню морської авіації в гарнізоні «Острів» під Псковом, впав Су-33 (б/н 70), яким керував Тимур Апакідзе. Пілот загинув.[7]
  • 5 вересня 2005 втрачений літак Су-33 (б/н 82) під управлінням підполковника Юрія Корнєєва. Пілот успішно катапультувався. Пригода сталася під час посадки на палубу АК «Адмірал Кузнєцов». Через обрив троса аерофінішера (гальмівний пристрій) літак продовжив рух по палубі, впав у море і затонув.[8]
  • 5 грудня 2016 втрачений літак Су-33 під час посадки на палубу АК «Адмірал Кузнєцов». Пілот успішно катапультувався. Через обрив троса літак продовжив рух по палубі, впав у море і затонув.[9]

Див. також

Пов'язані моделі

Інші палубні винищувачі

Примітки

  1. ↑ (рос.) Корабельний винищувач Су-33: 10 років на озброєнні в Росії
  2. ↑ а б в г Фомін А., 2003, стр. 190—204.
  3. ↑ Фомін А., 2003, стр. 73-74.
  4. ↑ АЛ-31Ф серії 42 (М1) [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] на сайті ММПП «Салют»
  5. ↑ Louis Martin-Vézian (14 листопада 2016). Infographic: A long journey for the Kuznetsov – November 14 “Crash” Update. Offiziere.ch. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2016. [Архівовано 2016-11-19 у Wayback Machine.]
  6. ↑ ‘Sea Flankers’ prepare for Syria. Combat Aircraft. 30 September 2016. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 16 листопада 2016. [Архівовано 2016-12-01 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Су-33 погубив свого «хрещеного батька»
  8. ↑ Винищувач Су-33 який впав в океан буде знищений глибоководними бомбами. Архів оригіналу за 8 січня 2006. Процитовано 26 березня 2011. [Архівовано 2006-01-08 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Российский авианосец «Адмирал Кузнецов» потерял второй за месяц истребитель, летчик катапультировался

Посилання
Kembali kehalaman sebelumnya