Султанат Гова
Султанат Гова — держава на півдні Сулавесі, яка прийшла на зміну раджанапату Гова-Таллок. З початку XVII ст. султанат вів війни з голландськими колонізаторами, які 1672 року здобули перемогу. Втім лише внаслідок війни 1904—1911 років голландцям вдалося встановити протекторат над Говою. Офіційно султанат ліквідовано у 1945 році з утворенням республіки Індонезія. У європейців відоме як королівство Макасар. ІсторіяЗ початку XIV ст. на південному заході острова Сулавесі утворилося 2 вождіства (раджанапати) Таллок і Гова, що вели тривалі війні між собою та сусідами. 1365 року їх згадано як васалів імперії Маджапагіт. У 1540-х роках Гова і Таллок об'єдналися в єдину державу. 1605 року раджа Караенг Матовая Тумаменага Рі Агаманна прийняв іслам, змінивши своє ім'я на Алауддін та прийнявши титул султана. З цього часу починається історія султаната Гова. З 1607 року активно проводив ісламізацію. Водночас залучав до портів іноземних торгівців, сприяючи посередницькій та міновій торгівлі. Спочатку налагодив стосунки з португальцями, згодом голландцями. 1613 року надав право англійцям звести в Макасарі власну факторію. Водночас велися іспішнівійни проти бусіських держав Сулавесі: в 1609 році переможено Соппенг, 1610 року — Ваджок, 1611 року — Боне. Поступово наміри голландців панувати на Сулавесі та Моллукських островах призвели до конфлікту з султанатом, який також прагнув підкорити південний і центральний Сулавесі. Сутички велися з 1615 року. Вона тривала у 1666—1669 роках і отримала назву макасарської. На боці голландців виступив давній ворог султанату Гова — султанат Боне. 1673 року за умовами мирної угоди голландці отримали величезну контрибуцію і право на порт Сомба Опу (його було зруйновано), де звели факторію і форт (отримав назву Роттердам). Поступово навколо них виникло нове місто, відоме наразі як Макасар. В свою чергу султанат Гова поринув у політичну кризу, з якої зміг вийти лише у 1710-х роках. Разом з тим постійно посилювався політичний і економічний вплив голландців. 1904 року керівництво Нідерландської Ост-Індії почалася наступ на держави Сулавесі, намагаючись їх повністю підкорити. 1906 року внаслідок поразки султанат Гова втратив незалежність й був перетворений на одне з регентств. 1936 року відновлено статус султаната, але без значної влади. 1960 року після утворення республіки Індонезія султанат офіційно ліквідовано і перетворено на регентство 2-го ступеню Гова. УстрійНа чолі стояв султан, що спирався на родичі та знать. Частину знатних титулів було збереженоз часів існування раджанапату Гова-Таллок. Шляхта мало право на особисте ім'я та ім'я даен (прізвище). В свою чергу шляхта поділялася на вищу (анак тікно) й нижчу (анак церак). Вища шляхта отримувала титул караенг (на кшталт володар або пан) з додаванням назви власного володіння. Головний радник султана був караенгом Тумабікарабутти. Простолюдини називалися ата й були обмежені в правах. Інував своєрідний уряд тумайлаланг, що спочатку складався з 3 міністрів. На чолі стояв старший тумайлаланг (тоа), що займався фінансами і зовнішніми спрвкаамми, іншіми справами керував молодший тулайлаланг (лоло) Султани
ЕкономікаОснову становили рибальство і торгівля. В значній кількості вирощували і експортували рис. Місцеві жителі були відомими в регіоні суднобудівникам, зводили судна пінісі (двощогловий вітрильник) і ломбо. Джерела
|