|
Суйти
Су́йти (латис. suiti) — етнографічна група латишів, що компактно мешкають в Алсунзькому краї (Західна Латвія) і відрізняються по культурі, традиціях, діалектним особливостям та конфесійній приналежності від латишів інших регіонів. Суйти являють собою римо-католицький анклав у лютеранській Курляндії. Суйти зберегли деякі особливості давньої балтської культури, які не збереглися в інших регіонах Латвії (унікальні суйтські народні костюми та найдавніші балтські страви — кров'яна ковбаса та кров'яні млинці). ІсторіяУ 1623 році Йохан Ульрих фон Шверін, володар села Алсунга, одружився з віленською аристократкою Барбарою Конарською. Перед весіллям фон Шверін перейшов у католицтво, за ним конфесійну приналежність змінили і його піддані. Згодом своїм селянам володар Алсунги наказав ще й вдягатися за тодішньою варшавською модою. Саме від назви модного у варшав'ян одягу (свитки) і походить назва суйтів (тобто свитники). СьогодніУ 2001 році був заснований Центр етнічної культури «Суйти», що має на меті відродження, популяризацію та захист культурного спадку суйтів. Наразі суйтів нараховується понад дві тисячі осіб[2]. У 2009 році культуру суйтів включено до списку нематеріальніх цінностей ЮНЕСКО[3]. Того ж 2009 року для збереження статусу села Алсунга (найбільший населений пункт суйтів) суйтська громада на добу проголосила свою незалежність від Латвії та пригрозила створенням самостійної суйтської держави[4][5][6]. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||
