|
Столярчук Мирослав Станіславович
Миросла́́в Станісла́вович Столярчу́к (27 січня 1977 — 29 серпня 2014) — рядовий роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь» МВС України, учасник російсько-української війни. Життєвий шляхНародився 1977 року в місті Луцьк. Закінчив Підгайцівську школу. Створив родину; подружжя виховувало дітей. Брав участь у подіях Революції Гідності. З 4 липня 2014-го — міліціонер, рота патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь». Від 13 серпня — у зоні бойових дій, псевдо «Мирон». Відчуваючи недобре, 28 серпня зателефонував дружині та попрощався. Загинув 29 серпня під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» на дорозі поміж селом Новокатеринівка та хутором Горбатенко. В автобус влучив снаряд, загинуло 6 бійців. 2 вересня тіло Мирослава Столярчука з тілами 87 інших загиблих привезено до запорізького моргу, як невідомий загиблий був під тимчасовим номером 3201. Була інформація, що Столярчук — у полоні в донецьких терористів, утримувався у приміщенні СІЗО. В грудні 2014-го родині стало відомо, що Мирослав у вересні був помилково похований — у Калинівці Вінницької області, замість В'ячеслава Катрича. Упізнаний за тестами ДНК, по закінченні юридичних процедур 15 березня 2015-го перепохований у селі Підгайці Луцького району. Без Мирослава залишилися дружина Ольга, брат Тарас, мама Людмила Федорівна, доньки 1999 р. н. Христина та 2011 р. н. Калина. Згодом у сестричок з'явився брат Остап.[1] Нагороди і вшануванняЗа особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
ПриміткиДжерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.png){kind=small}
