|
Станіслав Бадені
Станіслав Марцін Бадені (пол. Badeni Stanisław Marcin; 7 вересня 1859, с. Сурохів, біля Ярослава, нині Польща — 12 жовтня 1912, Радехів, нині Львівська область, Україна) — польський громадський діяч, політик, граф. Доктор права й філософії. Брат Казимира Бадені. Представник роду магнатів Бадені. БіографіяСин графа Владислава Бадені та його дружини — графині Цецилії Міер (Мір). Середні школи відвідував у Кракові. Закінчив Ягеллонський університет — правничий та філософський відділи, тут захистив докторат з права та філософії. Працю розпочав зі служби в суді (1 рік). після одруження з цьотечною сестрою графинею Цецилією Міер осів у Радехові, вів господарювання в маєтку.[1] 1883—1912 — посол (депутат) Галицького крайового сейму (від округу № 30 Бучач — Монастириськ, IV курія[2]). 1895—1901, 1903—1912 — маршалок Галицького крайового сейму. Від 1891 — член Палати панів австрійського рахйсрату. Один із лідерів станьчиків. Затятий ворог панславізму й москвофілів, принциповий прихильник народовців і польсько-української співпраці, намагань українців збільшити кількість українських сеймових мандатів (чого вдалося досягти після його смерті 1914 року). Громадська думка в міжвоєнній Польщі покладала на нього відповідальність за сприяння швидкому прогресові українського руху в Галичині, який нібито і призвів до українсько-польської війни 1918—1919 років. 1893 року купив у дідича Коропця Альфреда (сина Альфреда) Мисловского гербу Равіч маєток в містечку. Незадовго перед смертю заповів його сину Станіславові Генрику.[3] 1907 року було занотовано роботи з будівництва каплиці в Новосілці Коропецькій (фундатор — Станіслав Бадені, надав земельну ділянку для неї, оплатив матеріяли, роботу будівельників[4]). В кінці ХІХ ст. надав кошти для реставрації костелу в Коропці.[5] 1912 року офірував костелові в Порховій 5 морґів поля (віддалені на 3 км від центру села), на яких стали малий камінний млин, будинок мельника, стодола.[6] Примітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
