СерпСерп (прасл. *serpъ, від пра-і.є. *serp-)[1] — знаряддя для зрізання злаків і трав, що складається із закругленого леза (як правило сталевого), дедалі вужчого до кінця, і короткого дерев'яного руків'я. ІсторіяВеликі кількості серпоподібних лопатей були розкопані на об'єктах навколо Ізраїлю, які були датовані епіпалеолітичною епохою (18000–8000 рр. до н. е[2]. В епоху неоліту на території України жали крем'яними серпами або дерев'яними з крем'яними вкладнями[3]. У господарстві трипільців для жнив служили кістяні серпи або дерев'яні з крем'яними вкладнями[4]. У західних областях України крем'яні серпи виготовляли надбузькі племена[5]. Племена із так званої зрубної культури вже виготовляли бронзові серпи[6]. Однак крем'яні серпи ще довго були у використанні. Наприкінці V ст. до. н. е. або дещо пізніше кельти досягли земель сучасного Мукачева, які стали важливим осередком залізного промислу кельтійського племені теврисків. У с. Брестів викопано кельтські залізні серпи[7]. У Японії до нашої ери використовувалися кам'яні ножі-серпи. У культуріСерп є одним з якнайдавніших знарядь людини і символом хліборобства. У давніх греків серп був символом і постійним атрибутом богині родючості Деметри. У комуністичній символіці схрещені серп і молот символізували союз робітників і селян. Це зображення було представлене, зокрема, на прапорі СРСР. Від слова «серп» походить назва місяця серпень. Див. такожПримітки
Література та джерела
Посилання
|