|
Севастопольські бухти
Севасто́польські бу́хти (крим. Aqyar körfezlerni) — бухти і бухточки, розташовані між мисом Лукул на півночі і мисом Сарич на півдні, що є у складі території, підпорядкованій Севастопольській міській раді. Севастопольські бухти вважають найкращими бухтами світу.[1] Наразі частина бухт використовується для судноплавства, частина в рекреаційних цілях. Серед Севастопольських бухт виділяють власне Севастопольську бухту, до складу якої входять ряд менших бухт, а також ряд менших бухт, розташованих за межами південного і північного загороджувальних молів. Севастопольська бухтаНайбільша з севастопольських бухт. Розташована на схід від лінії між південним і північним загороджувальними молами. Інші її назви — Ктенус, Ктенунт, Каламіта-лиман, Корсуньський Сиваш, Ахтіарська, Велика, Великий рейд, Севастопольський рейд, Головний рейд, Херсонеський лиман.  До побудови загороджувальних південного і північного молів в 1980-ті у Севастопольську бухту не включали Мартинову бухту, яка була тоді зовнішньою. До Севастопольської бухти включали всі бухти на схід від лінії між Костянтинівським і Олександрівським мисами. Уся місцевість в цьому районі розрізана долинами річки Чорної, а також її чисельних південних приток.[1] Північний берег також порізаний кількома дрібними бухтами, меншими ніж Севастопольський рейд. Бухти Севастопольського рейду
Бухти за межами Севастопольського рейдуКрім власне Севастопольської до Севастопольських відносяться усі акваторії в межах Севастопольської міськради, але знаходяться за межами основної Севастопольської бухти. А саме: Подеколи до Севастопольських бухт відносять також окремі (переважно дрібні) бухти відкритого моря між мисами Херсонес і Сарич, а саме Блакитну, Золоту, Олександри, Мармурову, Єршина, Ласпі, Батилиман. ПосиланняЛітература
Джерела |
||||||||||||||||||||||||||||||||
