|
Сарнів
Са́рнів — село в Україні, у Війтовецькій селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 452 особи. ІсторіяПоходження назвиПро походження назви села Сарнів є дві версії. Перша версія — назва села походить від назви дикої кози — сарни, яких було багато в давнину. На цю версію спирається Степан Пушик у своєму творі «Світовид» (дослідник з рівненщини М. П. Ялко). Подібні назви мають місто Сарни в Рівненській області, річка Сарно в Італії. Друга версія — назва походить від сірководневого джерела, що знаходиться на окраїні села. За переказом, Сарнів спочатку був передмістям міста Брулів, яка знаходилось між Сарновом і Брунівкою; слідами цього міста були вали та канави в урочищі Волощина. НаселенняМовний складРідна мова населення за даними перепису 2001 року[1]:
ЕкономікаВ селі діють селянські фермерські господарства, що вирощують зернові та технічні культури. Керуючий ферми Врищ М.А. Соціальна сфераОсвітаШкола. Сарнівська загальноосвітня школа І — ІІ ступенів Волочиської районної ради Хмельницької області (директор — Радунь Світлана Михайлівна).
Історичні пам'яткиПриродніСірководневе джерелоВ селі розміщена гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення — «Сірководневе джерело». Сірководневе джерело відоме далеко за межами села Сарнова. Над джерелом збудовано криницю та названо Загребельною. Криниця зображена на гербі села Сарнова. Вода у ній м'яка і приємна на смак. Кажуть, що в минулому запах сірководню було чути здалеку. Допомагає тим, хто хворіє на шлунок. Біля криниці завжди зупинялися прочани, що йшли до Почаєва. Тут відпочивали, на дорогу брали воду, а щоб подорож була успішною — в криницю кидали монети. У 40-х роках XX століття було зроблено аналіз води та планувалося збудувати санаторій. Але почалася Друга світова війна. У післявоєнний час уродженка села Сарнова Нестерова знову дослідила воду у Сатанові і пізніше там збудували санаторій. В сарнівській воді немає заліза, а тільки сірководень.[2] Пам'ятникиМеморіальний комплекс: Братська могила радянських воїнів, Пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан. Створено в 1967 р. Львівською КСФ, заміна — 1992 р. Скульптура — залізобетон, кована мідь, постамент — цегла, цемент, меморіальна плита — чавун. Взято під охорону 11.03.1972 р. Релігійне життяЦерква. Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста (1856) зведена в стандартизованому синодальному стилі — і стандартно пофарбована блакитним кольором. На фотографіях виглядає імпозантно, а насправді помітно, що за більш як 150 років свого існування капітальних ремонтів не знала: всі частини храму хиляться, валяться, кособочаться.
Джерело. Важливу роль релігійного життя в селі відіграє сірководневе джерело. Нове життя джерела почалося після приходу до села настоятеля Сарнівської Хрестовоздвиженської Церкви отця Володимира Герасимчука. Він помітив, що вода зцілює багато недуг, як тілесних так і душевних. На кошти прихожан над джерелом збудовано каплицю та басейн. В стару, намолену Сарнівську церкву приїжджає багато людей за зціленням. Отець Володимир не тільки молився з ними, але й багатьох благословляв на купання в басейні. Відомі людиУ цьому селі народилися і жили:
Голодомор у СарновіЗа даними різних джерел в селі в 1932—1933 роках загинуло близько 15 чоловік. На сьогодні встановлено імена 5. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932—1933 років, складених Сарнівською сільською радою. Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.
Див. такожПриміткиПосилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
