|
Савчин
Савчин — село в Україні, в Шептицькому районі Львівської області. Населення становить 635 осіб. ГеографіяЗнаходиться на півночі Львівської області. Найближче велике місто Шептицький розташоване на південному сході на відстані 12 км. Відстань до обласного центру становить 86 км. Біля села проходить автомагістраль Львів — Ковель. Найближча залізнична станція знаходиться на сході, відстань до неї 5 км (ст. Сокаль), яка розташована в с-ще. Жвирка. Село розташоване на відстані 8 км від кордону з Польщею. Воно належить до прикордонних територій. Межує з селами: Бояничі — на півночі, Гута — на сході, Борятин — на півдні та південному сході, Опільсько — на північному сході, с-ще. Жвирка — на сході. Площа села 1235 га: під забудовою — 160 га, орна земля — 700 га, пасовища — 124 га. ІсторіяВласником села був руський воєвода Станіслав Жолкевський, може, польний коронний писар Анджей Сєраковський.[1]. У 1889 році село входило до Сокальського повіту Королівства Галичини і Володимирії, було 74 будинки і 496 мешканців у селі та 10 будинків і 48 жителів у фільварку (423 греко-католики, 38 юдеїв, 83 римо-католики; 367 українців, 173 поляки, 4 німці). Після окупації поляками ЗУНРу Савчин був сільською ґміною Сокальського повіту Львівського воєводства Польської республіки, а після укрупнення ґмін 1 серпня 1934 року — входив до ґміни Хоробрув того ж повіту. На 01.01.1939 в селі проживало 710 мешканців, з них 595 українців-грекокатоликів, 70 українців-римокатоликів, 10 поляків, 30 польських колоністів міжвоєнного періоду, 5 євреїв[2]. 27 вересня 1939 р. відповідно до Пакту Молотова — Ріббентропа село було зайняте радянськими військами, але Договором про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною Сталін обміняв Закерзоння на Литву і до 12 жовтня радянські війська відійшли за Буг і Солокію та передали село німцям (включене до Крайсгауптманшафту Грубешів Дистрикту Люблін Генеральної губернії), в липні 1944 р. радянські війська повторно зайняли село, та в жовтні того ж року віддали Польщі, з умовою вивезення українців до СРСР. 6-15 липня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Савчина на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 118 українців[3]. У селі залишилося 7 поляків[3]. За радянсько-польським обміном територіями 15 лютого 1951 року село передане до УРСР, а частина польського населення переселена до Нижньо-Устрицького району, включеного до складу ПНР[3]. НаселенняКількість дворів становить — 190. На 2008 рік в селі проживає 610 жителів, з них 286 чоловіків та 320 жінок. Чисельність порівняно з минулим роком зменшилася. Природний приріст від'ємний. Кількість померлих переважає над кількістю народжених. Протягом року укладено … шлюбів. В селі проживає 5 багатодітних сімей. За відтворенням населення відповідає першому типу. Вікова структура. Проживає 46 дітей дошкільного віку, 98 — шкільного, працездатного віку — 286, з них 72 чоловік віком від 16 до 28 років, а також 180 пенсіонерів. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Віросповідання В селі діє греко-католицька церква. До савчинської парафії віноситься ще церкви та парафіяни села Гута. Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
