Сава Освячений
Са́ва Освя́чений (439, Кападокія — 5 грудня 532[1], Палестина) — святий, монах грецький, засновник монастиря (лаври) в Мар Сабі (біля Єрусалима, Палестина) та інших монастирів. ЖиттєписРодом кападокієць, він з восьми років жив у монастирі. 484 року заснував у пустелі коло Йордана монастир, який пізніше отримав назву монастиря св. Сави Освяченого. Преподобний Сава склав перше правило чернечого «Богослужбового статуту» (Єрусалимський Типикон). 508 року заснував у Нікополісі монастир.
Помер 532 року. Пам'ять відзначається 5 грудня та в суботу сиропусного тижня. Устав святого Сави ОсвяченогоУ 524 році в Лаврі преподобного Сави був введений написаний ним монастирський устав, який отримав назву Єрусалимський або Палестинський. Пізніше він був введений в спільножитних обителях всієї Палестини, звідки поширився по всьому Православному Сході. На Русі з'явився в широкому вжитку з часу митрополита Київського Кипріяна. Устав преподобного Сави більшою мірою регламентував порядок богослужінь, хоча й описує чернечі традиції палестинських монастирів VI століття. На створення Єрусалимського уставу вплинули чернечі устави преподобного Пахомія і святого Василя Великого. Оригінальний список Єрусалимського уставу, за повідомленням Симеона Солунського, згорів в 614 році коли Єрусалим захопив перський цар Хосров. Примітки
Посилання
Джерела
|