Рудольф Шмундт

Рудольф Шмундт
нім. Rudolf Schmundt
Народився	13 серпня 1896(1896-08-13)[1]  Мец, Ельзас-Лотарингія, Німецька імперія
Помер	1 жовтня 1944(1944-10-01)[1]  (48 років) Кентшин, Східна Пруссія, Вільна держава Пруссія
Поховання	Інваліденфрідгоф
Країна	Німецький Райх
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	Перша світова війна  і Друга світова війна
Magnum opus	Schmundt-Protokolld
Військове звання	генерал від інфантерії
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Батько	Ріхард Шмундт
Брати, сестри	Wilhelm Schmundtd
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Рудольф Шмундт (нім. Rudolf Schmundt; 13 серпня 1896, Мец — 1 жовтня 1944, Растенбург) — генерал піхоти вермахту, головний ад'ютант Адольфа Гітлера.

Спадковий військовий, Шмундт поступив на армійську службу в серпні 1914 року, після закінчення гімназії, в підрозділ, яким командував його батько, і перебував на службі під час всієї Першої світової війни, досягнувши чину лейтенанта. З 1921 року — кадровий офіцер рейхсверу.

29 січня 1938 року призначений головним ад'ютантом Гітлера і до кінця життя перебував в його найближчому оточенні. З жовтня 1942 по червень 1944 року також ще очолював кадрове управління сухопутних військ.

В результаті вибуху бомби під час Растенбурзької наради в ставці Гітлера Шмундт отримав важкі поранення, від яких помер через два з половиною місяці.

Докладні записи, які Шмундт вів в ході секретних нарад у Гітлера, після закінчення Другої світової війни були представлені на Нюрнберзькому процесі як докази обвинувачення.

• Фанен-юнкер (4 серпня 1914)
• Лейтенант (22 березня 1915)
• Обер-лейтенант (1 травня 1926)
• Гауптман (капітан) (1 лютого 1932)
• Майор (1 січня 1936)
• Оберст-лейтенант (підполковник) (1 жовтня 1938)
• Оберст (полковник) (4 серпня 1939)
• Генерал-майор (1 січня 1942)
• Генерал-лейтенант (1 квітня 1943)
• Генерал піхоти (1 вересня 1944)

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному

• Рятувальна медаль (1926)
• Почесний хрест ветерана війни
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»

• Данцизький хрест 2-го класу
• Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами (Фінляндія) (11 червня 1942)
• Золотий партійний знак НСДАП (1 квітня 1943)
• Золотий почесний знак Гітлер'югенду (19 червня 1943)
• Нагрудний знак «За поранення 20 липня 1944» в золоті (20 липня 1944)
• Німецький Орден 1-го ступеня (№ 7; 7 жовтня 1944) — нагороджений посмертно.

• Згадується у серіалі «Сімнадцять миттєвостей весни» як один з ад'ютантів Гітлера, що є анахронізмом, оскільки дія фільму відбувається в лютому-березні 1945 року.

1. ↑ ^{а б в} Find a Grave — 1996.
   d:Track:Q63056
2. ↑ Schmundt, Rudolf - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com (англ.). Процитовано 27 листопада 2018.

• Reinhard Stumpf: General der Infanterie Rudolf Schmundt; in: Gerd R. Ueberschär (Hrsg.): Hitlers militärische Elite. Vom Kriegsbeginn bis zum Weltkriegsende Bd. 2, Primus Verlag, Darmstadt 1998, ISBN 3-89678-089-1, ISBN 3-534-12678-5(Wissenschaftliche Buchgesellschaft), Seite 226—235
• Dermot Bradley/ Richard Schulze-Kossens (Hrsg.): Tätigkeitsbericht des Chefs des Heerespersonalamtes General der Infanterie Rudolf Schmundt, Osnabrück 1984, S. 15.
• LUMSDEN, R., Medals and Decorations of Hitler's Germany, Airlife, 2001.