Рудольф Ернст

Рудольф Ернст
Народження	14 лютого 1854(1854-02-14)[1][2][…] Відень, Австрійська імперія
Смерть	1932[1][4][…]
	Париж
Країна	Австро-Угорщина
Навчання	Віденська академія мистецтв
Діяльність	художник, tile painter
Напрямок	орієнталізм
Вчитель	Август Айзенменгер і Ансельм Феєрбах
Роботи в колекції	Музей мистецтв округу Лос-Анжелес
Рудольф Ернст у Вікісховищі

Рудольф Ернст (нім. Rodolphe Ernst; 14 лютого 1854, Відень — 1932, Фонтене-о-Роз) — австро-французький художник, гравер і художник-кераміст, найбільш відомий своїми орієнталістичними мотивами.

Був сином архітектора Леопольда Ернста і, заохочуваний батьком, почав навчання у Віденській академії образотворчих мистецтв у віці п'ятнадцяти років. Деякий час він провів у Римі, копіюючи старих майстрів, і продовжив свої уроки у Відні з Августом Айзенменгером та Ансельмом Фейєрбахом.

У 1876 році оселився в Парижі. Наступного року брав участь у своєму першому салоні художників. Пізніше він здійснив поїздки до Іспанії, Марокко, Єгипту та Стамбула, щоб вивчити та задокументувати побачене там.

У 1905 році він переїхав до Фонтене-о-Роз, де заснував майстерню з виробництва фаянсової плитки зі сходознавчими мотивами. Він прикрасив свій будинок в османському стилі і жив відлюдником. Точна дата його смерті, не відома.

Починав як жанровий художник, але з 1885 року присвятив себе виключно картинам зі сходознавчими мотивами; особливо ісламські сцени, такі як інтер'єри мечетей. Він також малював гаремні сцени та зображення повсякденного життя в Північній Африці на основі фотографій і гравюр, а також власних спогадів про подорожі цими регіонами.