Робоча станція
Робоча станція (англ. workstation) — комп'ютер, призначений переважно для вирішення наукових, технічних та інженерних завдань.[1] Як правило, протягом сеансу використовується однією людиною (на противагу серверам або мейнфреймам, що призначені для багатокористувацької роботи), є частиною локальної мережі і працює під керуванням багатозадачної і багатокористувацької операційної системи. Вважається[ким?], що швидкодія і загальна продуктивність робочих станцій вищі за продуктивність звичайних персональних комп'ютерів. Типові сфери застосування робочих станцій: 3D-проєктування, архітектура, моделювання різних процесів (виробничих, електронних тощо), проєктування схем і плат електронних пристроїв, проєктування мікросхем, наукові розрахунки з побудовою графіків, робота з відео-, аудіо- і графічними файлами великих розмірів. Стрімкий розвиток персональних комп'ютерів починаючи з 1990-х років призвів до розмивання меж між ними і робочими станціями.[2] Ознаки конфігураційІснують досить стійкі ознаки конфігурацій робочих станцій, призначених для вирішення певного кола завдань, що дозволяє підрозділити їх на окремі професійні підкласи:
Кожен такий підклас може мати властиві йому особливості та унікальні компоненти (у дужках дано приклади галузей використання): великий розмір монітора і/або декілька моніторів (САПР, ГІС, біржа), швидкодіюча відеокарта (кінематограф (у тому числі анімація), комп'ютерні ігри), великий обсяг накопичувачів даних (фотограмметрія, анімація), наявність професійного сканера (фотографія), захищене виконання (військове застосування, експлуатація в польових умовах) тощо. Див. такожДжерела
Посилання
|