|
Пітер Гойстра
Пітер Гойстра (нід. Pieter Huistra, (нід. вимова: [ˈpitər ˈɦœystraː], нар. 18 січня 1967) — нідерландський футболіст, що грав на позиції нападника, а також футбольний тренер. Клубна кар'єраРозпочинав займатись футболом в клубі «Драхтен Бойс»[en], а в 16 років потрапив в «Гронінген». 5 вересня 1984 року він дебютував у Ередивізі в матчі протм «Волендама» (1:3). 3 листопада того ж року в матчі проти АЗ (Алкмаар) (1:1) він забив перший гол. Загалом у «Гронінгені» він грав до кінця сезону 1985/86, але основним гравцем так і не став, через що був відданий в оренду до «Вендама». Тут він зразу став основним і забив п'ять м'ячів у 33 матчах сезону, але врятувати команду від вильоту в другий дивізіон не зумів. У 1987 році Гойстра став гравцем «Твенте», де виступав до літа 1990 року, забивши 17 голів у 93 матчах чемпіонату, а також зіграв у Кубку УЄФА і став гравцем збірної. У 1990 році Гойстра став футболістом шотландського «Рейнджерса». У шотландській прем'єр-лізі дебютував 25 серпня 1990 року у домашній грі проти «Данфермлін Атлетік». У «Рейнджерсі» протягом 4,5 років він грав в основному складі. У цей період він виграв чемпіонат Шотландії п'ять разів (1991, 1992, 1993, 1994, 1995), двічі Кубок Шотландії (1992, 1993) і тричі Кубка шотландської ліги (1991, 1993, 1994). У 1995 році Гойстра відправився до Японії на запрошення співвітчизника Віма Янсена, що тренував клуб «Санфрече Хіросіма» і протягом двох років грав у місцевій Джей-лізі. На початку 1997 року Пітер повернувся до «Гронінгена», а влітку того ж року поїхав до бельгійського «Льєрса». Протягом перших двох сезонів він був основним гравцем клубу і в 1999 році виграв Кубок і Суперкубок Бельгії. Він закінчив свою кар'єру в 2001 році як гравець «Розендал», в якому, однак, так й не зіграв жодного матчу, отримавши серйозну травму ахілового сухожилля. І хоча його контракт з клубом тривав ще один рік, він так і не зіграв жодного матчу за клуб у сезоні 1999/00. Після 394 матчів у вищих дивізіонах чотирьох країнах, в яких він забив 71 гол, Гойстра закінчив 16-річну професійну кар'єру. Виступи за збірнуУ складі національної збірної Нідерландів дебютував 16 листопада 1988 року у програній товариській зустрічі з Італією (0:1). 1989 року Пітер зіграв ще чотири гри за «помаранчевих», проте взимку сезону 1989/90 він отримав травму паху, через що лікувався до березня 1990 року і не зміг швидко повернутися в гру, через що у збірній того року не грав. Незважаючи на те, що він був у шорт-листі команди на участь у чемпіонату світу 1990, у кінцевий список 22 гравців не потрапив, оскільки головний тренер збірної Лео Бенхаккер вважав за краще взяти на його позицію гравців «Аякса»[2]. У квітні 1991 року, коли Гойстра вже успішно грав в Глазго, новий тренер збірної Рінус Міхелс знову запросив ПІтера. Він зіграв того року у двох матчах кваліфікації на Євро-1992 проти Фінляндії, після чого зіграв свою останню міжнародну гру проти Польщі 11 вересня 1991 року на стадіоні Філіпс. Загалом у формі головної команди країни зіграв 8 матчів. Тренерська кар'єраПісля закінчення футбольної кар'єри став тренером. Розпочав тренерську кар'єру в 2001 році як головний тренер молодіжної команди «Гронінгена», яким він був чотири роки. 1 липня 2005 року покинув Гронінген і був призначений новим помічником тренера Ада де Моса у «Вітессе».  3 квітня 2009 року стало відомо, що Гойстра став помічника тренера в «Аяксі» (Амстердам), а з сезону 2009/10 року був тренером молодіжної команди клубу, «Йонг Аякс»[3]. 22 грудня 2009 року стало відомо, що Гойстра з сезону 2010/11 буде головним тренером «Гронінген»[4], замінивши Рона Янса, який покине клуб після закінчення сезону 2009/10 років. У першому сезоні Пітер закінчив сезон з «Гронінгеном» на п'ятому місці і вийшов в плей-оф за право зіграти в Лізі Європи. У фінальному матчі проти «АДО Ден Гаг» його клуб поступився в серії пенальті і не вийшов в єврокубки. Тим не менш після вдалих результатів проти «АЯкса» (1-0) і «Твенте» (1-1) Гойстра показав потенціал для подальшого зростання[5] і 29 листопада 2011 року було оголошено, що він продовжив свій контракт з клубом ще на рік. Клуб зазначив, що задоволений роботою Пітера за останні півтора року[6]. Попри це вже 10 травня 2012 року Гойстра був звільнений після провального сезону, за результатами якого клуб зайняв 14 місце[7]. 30 травня 2012 року був предсавлений новим головним тренером клубу «Де Графсхап»[8], що саме вилетів до Еерстедивізі, з завданням швидко повернути клуб в еліту. У перший рік він став з командою восьмим. У своєму другому сезоні він вступив у конфлікт зі значною частиною вболівальників команди і 24 грудня 2013 року був звільнений[9]. Клуб став тоді шостим[10]. У грудні 2014 року став технічним директором збірної Індонезії[11]. У травні 2015 року він був призначений тимчасовим тренером збірної для відбору на чемпіонат світу 2018 року та кваліфікацію до Кубку Азії 2019 року. Проте з червня членство Індонезії у ФІФА була призупинене, і команді вже не було дозволено грати матчі. У грудні 2015 року Гойстра розірвав свій контракт. Також нетривалий час Пітер працював з місцевою командою «Персіпасі Бандунг Рая»[12] 31 березня 2017 року він був призначений помічником менеджера словацького чемпіона «Тренчина» до кінця сезону[13][14]. Після закінчення сезону він покинув клуб, щоб приєднатися до «Пахтакору» в Узбекистані, де став асистентом Шота Арвеладзе[15]. Статистика
ДосягненняГравець
Тренер
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
