Підзамочок

село Підзамочок
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Бучацька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060070270023851
Облікова картка	Підзамочок
Основні дані
Населення	1541
Територія	1,050 км²
Густота населення	1467,62 осіб/км²
Поштовий індекс	48423
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	49°4′38″ пн. ш. 25°23′53″ сх. д. / 49.07722° пн. ш. 25.39806° сх. д. / 49.07722; 25.39806
Водойми	Стрипа
Місцева влада
Адреса ради	48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Староста	Дячек Орест Едуардович
Карта
Підзамочок
Підзамочок
Мапа
Підзамочок у Вікісховищі

Підза́мочок — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване в центрі району, на річці Стрипа. Фактично частина міста Бучач.

У селі є геологічна пам'ятка природи — відслонення міоценових відкладів.

Польське видання «Encyklopedja powszechna» (Том 4) стверджувало, що назва села також була Підзамче.^[1]

8 листопада 1764 року у Львові було оформлено акт дарування «Миколая на Бучачі, Потоці, Городенці, Печеніжині Потоцького воєводича белзького» (відпис знаходиться в архіві домініканів у Кракові). За ним:

• місто Бучач з палацом, передмістями, селом Підзамочок та 14 сіл, належних до цього Бучацького ключа, отримували Антоній Міхал Потоцький (†1766) і його брат — львівський каштелян Юзеф.^[2]

Наступна писемна згадка — 1785.

Працювали папірня, філія Варшавської ткацької фабрики, млин.

Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інших.

У 1830-х роках перебував художник, етнограф Єжи Глоговський, який намалював зображення селян Підзамочка.^[3]

Римо-католицька громада села належала до парафії в м. Бучач наприкінці ХІХ ст.^[4] Кількість римо-католиків (поляків): 1880 р. — 1344 особи, 1900 р. — 1731 ос.^[5]

За часів ЗУНР у місцевій державній адміністрації було немало поляків (як і в Дулібах).^[6]

За даними на 1932 р., всіх мешканців 2320 осіб; з них: українців 40, поляків 2190 (94,4 %^[5]), жидів 90.^[7]

В селі проживають багато родин, виселених у результаті депортації лемків у 1944—1947 роках.

4 жовтня 2015 року відбувся перший фестиваль «Свято в старому замку», який, за словами сільського голови Івана Лепака, має стати традиційним.^[8][9] Під час фестивалю відбулась реконструкція бою захисників замку з турецько-татарським військом 1676 року.^[10]

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району^[11].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади^[12].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[13]:

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610181, розташована у приміщенні клубу.

Результати

• зареєстровано 1185 виборців, явка 54,51%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 31,37%, за «Голос» — 15,53%, за «Європейську Солідарність» — 11,02%.^[14] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 30,91%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 21,61%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 12,78%^[15].

Діють загальноосвітня школа 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, дошкільний заклад, народний аматорський обрядово-фольклорний лемківський хор, торгові заклади, автомийки, ресторани та готелі, Станція технічного обслуговування "СТО Експерт", від 2007 — насіннєвий завод «Бучачагрохлібпрому».

• поселення трипільської культури Підзамочок II^[d] і Підзамочок III^[d] (IV — кінець III тис. до н. е.)
• руїни фортеці (див. Підзамочківський замок) (1600 р.).
• церква Різдва Пресвятої Богородиці (реконструйована і реставрована 1991 з костелу)
• статуї («фіґури»):
  • св. Антонія Падевського (Падуанського) (1829^[16])
  • Божої Матері (1905, відновлена 1990).

• Станіслав Табіш^[pl] (1888–1948) — майор артилерії Війська Польського, доктор права, юрист, діяч народовського руху, учасник Союзу збройної боротьби, головнокомандувач Корпусу державної безпеки^[pl].
• Людвік Рутина^[pl] (1917–2010) — польський римо-католицький священик, прелат, апостольський протонотар.
• Френчко Віктор Васильович (1949–2019) — український скульптор.
• Качмарчик Володимир Петрович (1956) — доктор мистецтвознавства, професор^[17]
• Рудницький Анатолій Партенович (1965) — український художник.

• Маріанна з Домбровських гербу Єліта (найстарша донька скарбника галицького Яна Антонія Домбровського) — дружина власника села Миколи Василя Потоцького; деякий час проживала в замку, потім — монахиня у Львові^[18]
• Володимир Бігуняк — український учений, педагог, доктор медицини^[19]
• Микола Козак — краєзнавець^[20]
• Ганна Ковалишин — директор будинку культури та керівник лемківського народного хору, Заслужений працівник культури України (2016).^[21]
• Янош Гаврош — 3-разовий володар Кубка СССР «Золотий колос» (1969—71 роки) в складі команди «Колос» (Бучач).^[22]

• Микола Василь Потоцький
• Юзеф Потоцький
• Антоній Міхал Потоцький

• Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
• Лепак І., Уніят В. Підзамочок // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 637—639. — ISBN 978-966-457-228-3.
• Слюсарчук П., Уніят В. Підзамочок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 82. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Podzameczek // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 492. (пол.) — S. 492. (пол.)
• Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)

Зовнішні відеофайли
	Подорожні Замальовки — Підзамочок на YouTube // ТТБ. — 2015. — 12 жовтня.

• «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля». Село Підзамочок
• Сайт с. Підзамочок

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.