Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Проспект Лесі Українки (Дніпро)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Проспект Лесі Українки.
Проспект Лесі Українки
Дніпро
Назва на честьЛеся Українка
Колишні назви
Воєнна вулиця, проспект Пушкіна
радянського періоду (українською)проспект Пушкіна
Загальні відомості
Протяжність1,9 км
Транспорт
Трамваї, ,
Тролейбуси, , А
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятникипам'ятник ліквідаторам Чорнобильської катастрофи, меморіальний знак загиблим десантникам, стела «Героям України — гордість регіона!
Державні установиЧечелівська районна рада, Чечелівський районий відділ РАЦС, Чечелівський районний суд
Навчальні закладиДніпровський коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури, Міжрегіональне вище професійне училище з поліграфії та інформаційних технологій, середня загальноосвітня школа № 12
Медичні закладиДитяча лікарня № 3
Заклади культуриХудожній центр «Будинок художника»
ПаркиСквер Героїв з парком ракет
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapw442021993
Мапа
CMNS: Проспект Лесі Українки у Вікісховищі

Проспект Лесі Українки — проспект у місті Дніпрі, південна, паралельна до головного проспекту Дмитра Яворницького, вулиця в Центральному й Чечелівському районах міста.

Простягається зі сходу на захід, випливаючи з вулиці Святослава Хороброго в історичному районі Млини й закінчується проспектом Сергія Нігояна на Чечелівці. Довжина проспекту Лесі Українки — 1,9 км.

Історія

Історична назва вулиці — Воєнна. У 1899 року, до 100-річного ювілею російського письменника Олександра Пушкіна, що був на поселенні у Катеринославі, вулицю перейменовано його ім'ям. У листопаді 1901 року на цій же вулиці було встановлено пам'ятник Пушкіну.

16 листопада 2022 року, у зв'язку з деколонізацією, Дніпровська міська рада перейменувала проспект Пушкіна на проспект Лесі Українки — української письменниці, перекладачки та культурної діячки[1].

16 грудня 2022 року демонтовано пам'ятник Пушкіну.[2]

Архітектура

Забудований катеринославськими й післявоєнними сталінськими будинками.

Будівлі

  • сквер Героїв з Парком ракет, пам'ятником ліквідаторам Чорнобильської катастрофи, меморіальним знаком загиблим десантникам, стелою «Героям України — гордість регіона!»;
  • № 26 — Дитяча лікарня № 3;
  • № 29/31 — Центральний районний суд;
  • на розі вулиці Савченко — пам'ятник секретарю підпільного міському комітету комуністичної партії СРСР Юрію (Георгію) Савченко, (1969);
  • № 36 — Міжрегіональне вище професійне училище з поліграфії та інформаційних технологій;
  • № 61 — Художній центр «Будинок художника»,
  • № 61-Б — Благодійний фонд «Карітас»;
  • № 65 — Чечелівська районна рада;
  • № 67 — Чечелівський районний відділ РАЦС;
  • № 75 — середня загальноосвітня школа № 12;
  • № 77-А — Дніпровський коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури;
  • № 77-Б — Чечелівський районний суд.

Перехресні вулиці

Транспорт

Вулицею курсують трамвайні маршрути № 5 й частково № 12, 17, та тролейбусні — № А, 4 та 5.

Мешканці

Галерея

Примітки

  1. ↑ Проспект Лесі Українки, вулиці Незламна та Хутірська — нові перейменування у Дніпрі. dniprorada.gov.ua (укр.). Процитовано 16 листопада 2022.
  2. ↑ У Дніпрі демонтували пам’ятники Пушкіну та Дубініну. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 16 грудня 2022.
  3. ↑ Довідник членів СХУ, 1998, с. 49.
  4. ↑ Довідник членів СХУ, 1998, с. 36.
  5. ↑ УРХ, 1972, с. 282.
  6. ↑ Довідник членів СХУ, 1998, с. 51.
  7. ↑ УРХ, 1972, с. 508.
  8. ↑ Довідник членів СХУ, 1998, с. 120.
  9. ↑ УРХ, 1972, с. 53.
  10. ↑ Довідник членів СХУ, 1998, с. 65.
  11. ↑ УРХ, 1972, с. 226.
  12. ↑ Довідник членів СХУ, 1998, с. 72.
  13. ↑ а б УРХ, 1972, с. 213.
  14. ↑ УРХ, 1972, с. 537.
  15. ↑ Довідник членів СХУ, 1998, с. 104.
  16. ↑ УРХ, 1972, с. 393.
  17. ↑ УРХ, 1972, с. 349.
  18. ↑ УРХ, 1972, с. 224.
  19. ↑ УРХ, 1972, с. 228.

Література

Джерела
Kembali kehalaman sebelumnya