|
ПрисілокПрисі́лок (англ. convilla, appendium villae[1]) — невеликий сільський населений пункт, розташований поблизу села, або частина великого села[2]. Господарства присілка розташовані поза інтегральною забудовою села. СинонімиВисілок, переседина, передсілля, поселиця, осада, оседлість, селідба, мєсто[1]. ІсторіяТермін присілок використовували у часи Великого князівства Литовського на теренах Західної Руси для розрізнення невеликих сільських поселень, хуторів, що тяжіли до великих сіл адміністративно і господарчо, бо в них відбувалось судочинство, збирались податі, здійснювались інші повинності[1]. Утворювались такі присілки через виселення частини мешканців села або панського господарства (господи, фільварка) на нові землі, як колоністів. Присілки складались з окремих дворів (димів), або дворищ, навколишніх оброблюваних земель та угідь[1]. В історичних джерелах розрізняють присілки, що «осідали» на землях «осідлих» (у Підляшші — «на жереб'ях») від «порожніх присілків», так званих «пустих»[1]. РосіяЯк вказує П. Ф. Гураль, у Росії нові невеликі поселення, які були створені вихідцями з великих сіл, називали «деревнею». Вони створювались як неподалік основного села, так і досить на далекій відстані. Із заселенням росіянами Передуралля та Зауралля, деревнями називались нові сільські поселення, засновані вихідцями з центральних регіонів Росії[3]. Українським відповідником є село, сільце, присілок[4]. На сьогодні в адміністративно-територіальному устрої Росії офіційно виділяється деревня, як тип сільського поселення. Від села деревня відрізнялася відсутністю церкви[5], хоча нині в Росії є села без церков (зруйновані). УкраїнаВ Україні дуже маленьке село, наприклад хутір, зазвичай називають селище або [[[хутор|хутір]]] Помилка: {{Lang}}: Не збігається текст не латинкою (Non-latn) з підтегом латинського (Latn) письма (допомога). Існували також такі місця, як воля, слобода, гута, буда та інші. Джерела
Література
Посилання |