Плутон (міфологія)

Плутон
Батько	Сатурн
Брати, сестри	Веста, Glaucad, Юпітер, Нептун, Керера і Юнона
У шлюбі з	Прозерпіна
Медіафайли у Вікісховищі

Плутон (лат. Pluto) — в античній міфології бог підземного світу, володар «царства тіней» померлих, син Сатурна й Опс, брат Юпітера, Нептуна й Керери.

У римській міфології збірний образ Плутона часто переплітається з богами підземного світу ранішого часу — Евбулеєм, Dis Pater та Орком, що мають очевидне походження від підкорених римлянами народів.

Атрибутами Плутона є четвірка чорних коней (один із них — Аластор^[1]).

• Плутоніон

Ulrich Hoefer: Pluton. У Wilhelm Heinrich Roscher (Hrsg.): Ausführliches Lexikon der griechischen und römischen Mythologie. Band 3,2, Leipzig 1909, Sp. 2568—2572(нім.)

• Плутон - Гадес // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1401. — 1000 екз.