uk Петербурзький метрополітен

Петербурзький метрополітен
Петербурзький метрополітен
рос. Петербургский метрополитен
Опис
Країна	Росія
Місто	Санкт-Петербург, Муріно
Дата відкриття	15 листопада 1955 (69 років)
Вартість проїзду	65,00 ₽
Щоденний пасажиропотік	2,13 млн
Річний пасажиропотік	786 млн
Сайт	metro.spb.ru
Підприємницькі дані
Власник	ДУП «Петербурзький метрополітен»d
Оператор	ДУП «Петербурзький метрополітен»d
Нагороди
Маршрутна мережа
Кількість ліній	5
Кількість станцій	72
Довжина мережі	124,8 км
Ширина колії	російська колія
Схема маршрутів
	Петербурзький метрополітен у Вікісховищі

Петербу́рзький метрополіте́н (рос. Петербургский метрополитен, колишній — «Ленинградский метрополитен») — система ліній метрополітену у Санкт-Петербурзі. Відкритий 15 листопада 1955 року.

Станції метрополітену

У Петербурзькому метро 72 станцій, з них 63 — підземні станції глибокого закладення. Станції глибокого закладення розташовані лише на Лахтинсько-Правобережній та Фрунзенсько-Приморській лініях.

Станції за конструкцією поділяються на:

15 односклепінних;
18 пілонних, з яких 7 станцій з укороченим центральним залом;
18 колонних, у тому числі 8 колонно-стінових станцій;
12 станцій закритого типу;
5 наземних критих;
4 колонних трьохсклепінних мілкого закладення.

У Петербурзькому метрополітені є одна назавжди закрита станція — «Дачна». Вона була єдиною наземною станцією відкритого типу. Ще одна станція — «Дев'яткіно» — розташована за межами міста в селищі Муріно Ленінградської області.

Лінії метро

Петербурзький метрополітен складається з п'яти ліній, які сполучаються сьома пересадковими вузлами, шість з яких є двостанційними і лише один — тристанційним («Спаська» — «Садова» — «Сінна площа»). Вузол Технологічний інститут-1 — Технологічний інститут-2 має кросплатформову пересадку. З іншого боку існує станція «Спортивна», яка побудована як дворівнева кросплатформова, проте до введення Кільцевої лінії в експлуатацію вона у перспективі буде вузловою.

№	Назва	Введена в дію	Остання відкрита станція	Довжина, км	Кількість станцій	Кількість вагонів у составі	Середня відстань між станціями, км	Середня швидкість (з урахуванням зупинок), км/год	Час поїздки, хв^[1]^[2]	Середня глибина станцій, м
	Кіровсько-Виборзька лінія	15 листопада 1955^[3]	29 грудня 1978	29,65	19	8	1,647	38,68	≈ 46	−49,95
	Московсько-Петроградська лінія	29 квітня 1961	22 грудня 2006	30,1	18	6	1,771	39,39	≈ 46	−44,50
	Невсько-Василеострівська лінія	3 листопада 1967	26 травня 2018	28,8	12	6	2,618	42,38	≈ 40	−50
	Лахтинсько-Правобережна лінія	30 грудня 1985	7 березня 2009	11,21	8	7	1,601	42,08	≈ 16	−62,38
	Фрунзенсько-Приморська лінія	20 грудня 2008	3 жовтня 2019	26,24	15	8	1,749	42,96	≈ 28	−64,58
Всього:				124,8	72		1,877	40,61		−52,52

Розмив

Докладніше: Розмив в Петербурзькому метрополітені

Дев'ять років з грудня 1995 року по червень 2004 року, 5 станцій Кіровсько-Виборзької лінії працювали окремо від решти системи. На перегоні між станціями «Лісова» та «Площа Мужності» стався розмив тунеля відокремивши дільницю «Площа Мужності» — «Дев'яткіно». На той час лінія працювала як дві окремих лінії, поїзди прибували на станцію «Лісова» пасажири піднімалися на поверхню пересажувалися на безкоштовний автобусний маршрут № 80 та їхали далі до станції «Площа Мужності», де знов спускалися підземлю та їхали у напрямку «Дев'яткіно». Ліквідація розмиву відтягувала дуже багато сил та коштів, що дуже уповільнило розвиток метрополітену того часу.

Особливості

Переважна більшість станцій в місті глибокого закладення та мають лише один похилий хід, до того ж, обладнаний лише тристрічковим ескалатором. Це створює багато незручностей при користуванні у години пік, чи у випадку ремонту одного з ескалаторів, в результаті чого утворюються величезні черги аби потрапити до станції. У Петербурзькому метрополітені також існують станції закритого типу, 4 на Московсько-Петроградській лінії та 6 на Невсько-Василеострівській лінії, які побудовані під прийом лише шестивагонних поїздів. Кількість дверей на станціях робить неможливим збільшення кількості вагонів у потязі, від цього найбільш перевантажена Московсько-Петроградська лінія.

Перспективи розвитку

Станом на жовтень 2019 року в місті будується 4 станцій:

розширення Лахтинсько-Правобережної лінії на 2 станції — «Театральна»^[4] та «Горний інститут»^[5]^[6].
Початкова дільниця нової шостої Красносельсько-Калінінської лінії з двох станцій «Путіловська» та «Південно-Західна», відкрити які планують у 2022 році^[7].

Вартість проїзду

Оплата проїзду здійснюється жетонами, електронними транспортними картками та безконтактними банківськими картками.

Вартість жетону на одну поїздку — 65,00 рублів.
На електронну транспортну картку «Подорожник» можливо записати різні типи квитків. Існують квитки на місяць (за 2900 рублів). На кількість поїздок (наприклад, 70 поїздок за 3150 рублів, або 10 поїздок за 355 рублів). Туристичні квитки на строк від 1 дня до 7 днів, з необмеженою кількістю поїздок (наприклад, єдиний квиток на всі види транспорту на 1 день коштує 180 рублів). Комбінований квіток (1 поїздка в метро + 1 поїздка на наземному транспорті за 65 рублів)^[8]. Варто додати: сам електронний носій коштує 60 рублів, але ним можна користуватися багато разів поповнюючі його ^[9].