Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Пацино Дмитро Вікторович

Пацино Дмитро Вікторович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження8 листопада 1989(1989-11-08)
Голови
Смерть29 серпня 2014(2014-08-29) (24 роки)
Новокатеринівка
ГромадянствоУкраїна Україна
Alma MaterПрикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС МВС
Рід військ Спеціальна поліція
Формування
 «Івано-Франківськ»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Дмитро́ Ві́кторович Паци́но (8 листопада 1989(19891108) — 29 серпня 2014) — молодший сержант міліції України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Народився 1989 року в селі Прибережне (Братський район, Іркутська область, РРФСР). Згодом родина переїхала до України. До 2005 року навчався в Головівській ЗОШ, після 9-го класу продовжив навчання в Івано-Франківському коледжі фізичного виховання, закінчив 2008 року. 2011 року закінчив Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, кваліфікація бакалавр фізичного виховання. Певний час працював у пришкільному інтернаті свого села. Пройшов строкову військову службу в лавах ЗСУ, працював на будівництві. Вступив на третій курс заочної форми навчання Львівського державного університету внутрішніх справ, спеціальність «правознавство».

Сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Івано-Франківськ». У зоні бойових дій перебував з 18 серпня 2014 року.

Загинув при виході колони з Іловайська «гуманітарним коридором» на дорозі поміж селом Новокатеринівка та хутором Горбатенко.

3 вересня 2014-го тіло Дмитра Пацино разом з тілами 96 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до дніпропетровського моргу. 16 жовтня 2014 року тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі міста Дніпропетровська як невпізнаний Герой.

Ідентифікований серед загиблих за ДНК-експертизою, 3 квітня 2015 року відбулася поминальна панахида за трьома загиблими бійцями батальйону, 4 квітня похований у селі Голови. В останню дорогу Дмитра проводжали на колінах.

Без Дмитра лишились мама та молодший брат.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • 5 червня 2015 року в селі Голови на фасаді школи встановили меморіальну дошку в пам'ять про Дмитра Пацина
  • 22 лютого 2018 року в Івано-Франківському коледжі фізичного виховання відбулося урочисте відкриття пам'ятного знака на честь загиблих правоохоронців — Дмитра Пацино та Петра Остап'юка[2].
  • Внесений до «Книги пам'яті МВС»[3].
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 1, місце 10
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[4]
  • Іловайський Хрест (посмертно)

Примітки

  1. ↑ Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. ↑ У Івано-Франківську відкрили пам'ятну дошку загиблим у АТО правоохоронцям — Дмитру Пацино та Петру Остап'юку
  3. ↑ Імена прикарпатських міліціонерів загиблих у зоні АТО, увіковічнені у «Книзі пам'яті МВС»
  4. ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

Джерела

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Kembali kehalaman sebelumnya