|
Парламентські вибори у Греції (вересень 2015)
ПредісторіяВибори до парламенту Греції мали відбутися у 2019 році, за 4 роки по парламентським виборам у січні 2015. Але 20 серпня прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас оголосив про свою відставку і закликав провести дострокові парламентські вибори[1]. 28 серпня президент Греції призначив вибори на 20 вересня 2015[2]. Це вже четверті вибори за менш ніж чотири роки (попередні були у травні і червні 2012 року і січні 2015. ПередмоваПісля виборів у лютому 2015 перемогла партія «СІРІЗА» (інша назва - «Коаліція радикальних лівих») сформувала правлячу коаліцію, домовившись про співпрацю з вкрай правою партією «Незалежні греки». Головною метою коаліції, як було оголошено, стане боротьба із заходами економії, які Греція зобов'язана виконувати, щоб отримати економічну допомогу від МВФ і ЄС[3]. Після кількох місяців переговорів прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас уклав угоду з кредиторами за новою програмою допомоги через Європейський стабілізаційний механізм. За цією програмою Греція отримає 86 млрд євро з 2015 по 2018 рік. Для підтримки економічного зростання і створення робочих місць в Греції Європейська комісія додатково мобілізує для країни до 35 мільярдів євро до 2020 року. Інвестиційний план Європейської комісії для Європи[en]. Також надасть фінансову допомогу Греції поряд з іншими країнами ЄС, страждаючими від падіння економіки і безробіття[4]. У свою чергу, Греція зобов'язалася впорядкувати систему ПДВ і розширити податкову базу для збільшення доходів; реформувати пенсійну систему; забезпечити повну юридичну незалежність Грецької статистичної служби; прийняти закон про обов'язкове скорочення витрат бюджету, якщо бюджетний профіцит не досягає встановлених значень; реформувати правосуддя з метою прискорити судовий процес і знизити витрати; модернізувати законодавство про ринок праці; провести реформу державної адміністрації для підвищення її ефективності та зниження витрат; розробити програму приватизації та передати приватизовані активи в спеціальний фонд, керований грецькою владою під наглядом європейських інститутів, кошти якого підуть на виплату кредиту, скорочення рівня боргу, рекапіталізацію банків і інвестиції в економіку[5]. 14 серпня після дебатів, що затяглися за північ, парламент підтримав план економічної допомоги в обмін на реформи. Більше 40 депутатів правлячої партії «СІРІЗА» не підтримали документ, його прийняття було забезпечено голосами трьох опозиційних партій: «Нова демократія», «ПАСОК» і «Річка»[6]. Хоча твердження цього документа не спричинило за собою голосування про недовіру уряду, то, що більше 40 депутатів від «СІРІЗА» з 149 не підтримали (проголосували проти або утрималися) запропонований прем'єр-міністром документ, означало, що правляча коаліція втратила більшість у парламенті. Тож 20 серпня після отримання країною першого траншу міжнародного кредиту Алексіс Ципрас подав у відставку. У телезверненні до народу Ципрас визнав, що не досяг тих умов угоди, яких хотів досягти в січні 2015 року, але зазначив, що домігся для країни найкращого з можливих угоди[7][8].. У відповідь на це 25 депутатів парламенту від «СІРІЗА», які виступають проти угоди з міжнародними кредиторами, вийшли з партії і 21 серпня заснували нове політичне об'єднання під назвою «Народна єдність[en]»[9] Відповідно до конституції президент передав право на формування уряду лідерам другої (Вангелісу Меймаракісу від «Нової демократії»), а потім третьої (Панайотісу Лафазанісу[en] від «Народної єдності») за величиною фракцій у парламенті. Коли ні той, ні інший не змогли заручитися більшістю в парламенті, 28 серпня президент Греції розпустив парламент, призначив вибори на 20 вересня і доручив голові Верховного суду Греції Василіка Тану-Христофілу очолити тимчасовий уряд до обрання нового парламенту[10][11]. ПідсумкиПарламентський бар'єр у 3% подолали: 1. СІРІЗА 35,51% (145 мандатів (95 + 50)), 2. «Нова демократія» 28,17% (75 мандатів), 3. «Золотий світанок» 7,06% ( 19 мандатів), 4. ПАСОК 6,41% (17 мандатів), 5. Комуністична партія Греції 5,46% (14 мандатів), 6. «Річка» 3,97% (11 мандатів), 7. «Незалежні греки» 3,67% (10 мандатів), 8. «Союз центристів» 3,41% (9 мандатів)[12].
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
